У Львові відреставрували Чорну камяницю та відкрили лапідарій. ФОТО

У Львові завершили реставрацію однієї із головних візитівок міста - Чорної кам'яниці, що на площі Ринок, 4. Це приміщенням Львівського історичного музею, який підпорядковується Львівській облраді. У дворику кам’яниці відкрили лапідарій.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

Скульптура
Скульптура "Русалка" з фронтону будівлі будинки Військової школи плавання на Печлинському ставі. Будинок споруджено1820 р. Розібрано 1920 р.
Фото Олени Ляхович

Відновлення пам'ятки стало можливим завдяки тому, що Львівській історичний музей у 2016 році отримав 270 тисяч доларів гранту для збереження культурної спадщини від Посольського фонду США. Ще 29 750 доларів мав докласти музей, тобто 10% від суми гранту.

Хрестильниця з невідомої Львівської будівлі. 1698 р.
Хрестильниця з невідомої Львівської будівлі. 1698 р.
Фото Олени Ляхович

За ці кошти вдалося відреставрувати фасад, провести археологічні розкопки (знайдено фундамент готичного Львова), зробити гідроізоляцію і новий дах, укріпили фундамент, у внутрішньому дворику облаштували лапідарій (музей скульптур).

Маскарон лев. XV – пер. пол. XVI ст.
Маскарон лев. XV – пер. пол. XVI ст.
Фото Олени Ляхович

Про це розповів ініціатор і автор проєкту завідувач одного із відділів Львівського історичного музею Петро Слободян.

"У Львівському історичному музеї зберігається велика кількість кам'яних пам'яток, скульптурних та архітектурних фрагментів , які походять з різних давніх львівських будівель.

Багато із них вже не існують. Загалом у збірці Львівського історичного музею є більше сотні одиниць збереження", - зазначив Петро Слободян.

Барельєф
Барельєф "Галера" зі старої Львівської ратуші. Збудовано 1617 р. Завалилась 1826 р.
Фото Олени Ляхович

Для облаштування лапідарію у подвір'ї зробили скляний дашок.

"Обговорювали ідею, щоб повністю засклити дворик, але не допустимо через ймовірний парниковий ефект, який не бажаний для пам'ятки", - зазначив Петро Слободян.

Загалом в експозиції представлені пам'ятки ХІІІ – ХХ ст.

"У подвір'ї представлена готична група та львівський ренесанс. У вестибюлі можна побачити плити з написами на німецькій, латинській, староукраїнській, польській, вірменській мовах.

 
Фото Олени Ляхович

Усі об'єкти були відреставровані на кафедрі реставрації пам'яток архітектури "Львівської політехніки" під керівництвом Олега Рибчинського та інших представників кафедри", - зазначив Петро Слободян.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.