У Кракові відкрили пам’ятник Анні Київській. ФОТО

Пам’ятник київській княжні – Королеві Франції, встановили на території Палацу Вєльопольських, що у Кракові.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА у Facebook.

 

"За ідеєю Президента Кракова пана Яцека Майхровського, ця локація символізуватиме не тільки історичний зв'язок Кракова та Києва, але й демонструватиме рівень довіри та тісної співпраці мерії столиці України та Історичної столиці Польщі", - зазначається у повідомленні.

 

Урочисте відкриття скульптури відбулося за участю заступника Президента Кракова Богуслава Космідера та київської делегації на чолі із заступником голови КМДА Валентином Мондриївським.

"Сьогодні ми зустрічаємо в мерії міста Кракова принцесу Анну Київську – символ України в Європі, але також символ польсько-української дружби. Дуже дякуємо за цю чудову ідею і подарунок, що символізуватиме нашу дружбу.

Один із великих поляків сказав: "Немає вільної Польщі без незалежної України". І це правда. Бажаємо вам свободи, незалежності, бажаємо, щоб ми разом були в Євросоюзі. Дякую за цей подарунок", – зазначив заступник Президента Кракова Богуслав Космідер.

 

"Від імені київської міської влади і всіх киян дозвольте висловити щиру подяку всім, хто доклав зусиль до реалізації цього проєкту. Відкриття пам'ятника Анні Київській у Кракові для нас є дуже знаковим. Адже Краків – королівська столиця Польщі, став першою великою зупинкою доньки Ярослава Мудрого на її шляху до Франції.

І не лише це пов'язує Анну з Польщею – майбутню Королеву Франції виховувала сестра Ярослава Мудрого Марія Добронега, яка, одружившись із польським князем Казимиром І Відновителем, стала Величною княгинею Польщі та матір'ю майбутнього Князя Польщі Болєслава ІІ Сміливого", – розповів під час відкриття пам'ятника Валентин Мондриївський.

Біля скульптури висадили 21 кущ білих троянд сорту Anne de Kyiv – ще один подарунок від київської громади – та червоні троянди місцевої селекції. Білі й червоні квіти символізуватимуть прапор Польщі.

Скульптура юної княжни Анни (скульптор Костянтин Скритуцький) є реплікою скульптури, встановленої у листопаді 2016 року в сквері Анни Київської на Львівській площі в Києві.

Автор ідеї – ініціатор проєкту "Шлях Королеви" та головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв "Anne de Kyiv Fest" Федір Баландін.

"Шлях Королеви" – великий міжнародний мистецький проєкт, який передбачає встановлення авторських реплік пам'ятника на шляху Анни Київської до Франції та одночасне проведення низки культурно-просвітницьких заходів.

Цей проєкт – і про історію, і про сучасність. Ми заявляємо – Україна не вступає в Європу, а повертається до неї. І постать Анни Ярославни це якнайкраще демонструє, адже пам'ять про видатну українку і мудру королеву не згасає ані у Франції, ані в Україні", – сказав Федір Баландін.

До слова, пам'ятник київській княжні вже встановили у французькому місті-побратимі Тулуза та в Джакарті. Також у жовтні 2019 року пам'ятник Анні Київській відкрили в одному із найстаріших міст Бельгії – місті Арлон. Скульптуру також планується відкрити у Чехії, Австрії та Німеччині.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.