Спецпроект

Меморіальні заходи у День пам’яті жертв голодоморів

Цього року, 23 листопада, у День пам’яті жертв голодоморів на території Національного музею Голодомору-геноциду пройдуть жалобні заходи.

Український інститут національної пам'яті запрошує усіх доєднатися та спільно вшанувати пам'ять вбитих голодом.

 

Час: 23 листопада, субота, 15:00.

Місце: Національний музей Голодомору-геноциду, вулиця Лаврська, 3, м. Київ.

Вхід вільний.

Участь у заході візьмуть: Президент України, вищі посадові особи держави, очільники українських церков, представники дипломатичного корпусу, громадськість.

О 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої розпочнеться Акція "Запали свічку пам'яті!". Українці вдома та по всьому світу запалюватимуть свічки пам'яті у себе на вікнах чи біля меморіалів Голодомору.

Пам'ятні заходи пройдуть також по всій країні.

УІНП закликає медіа розмістити символ пам'яті – свічку або знак Голодомору – в ефірах, на сайтах та на шпальтах видань.

Соціальну рекламу можна завантажити за посиланням.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.