У Львові розпочались пошукові роботи могил захисників міста з 1939 року

ТОВ "Українська пам'ять" спільно із спеціалістами Інституту національної пам’яті Польщі розпочали пошуково-земляні роботи з пошуку могили польських вояків, що загинули у вересні 1939 року та поховані на давньому кладовищі на Збоїщах – зараз це однин з північних районів міста Львова.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

Колаж старого цвинтару на Збоїщах
Колаж старого цвинтару на Збоїщах
ФОТО: photo-lviv.in.ua

ʺКожен етап пошукових робіт, які веде Бюро пошуків та розпізнання ІНП, розпочинається з ознайомлення з місцем і перевіркою, як змінилася інфраструктура з огляду на карти та документи, які ми маємоʺ, - сказав отець Томаш Тшаска з ІНП, який разом зі спеціалістами Бюро знаходиться на місці у Львові.

Він також додав, що черговим етапом робіт ІНП буде перевірка, чи на давньому цвинтарі на Збоїщах знаходяться гробові ями – братня могила солдатів вересня 1939 року.

На місці проведення робіт разом з ТОВ "Українська пам'ять" працюють польські спеціалісти. На давньому некрополі знаходяться поодинокі пам'ятки, в тому числі також символічний хрест з таблицею, яка присвячена ʺсолдатам Польського війська, які полягли за захист батьківщини у вересні 1939 рокуʺ.

Поряд також знаходиться пам'ятний знак українським солдатам, які полягли у боротьбі за волю України у 1918-1919 роках.

Зараз пошукові роботи ІНП зосередженні на могилах польських солдатів, які у вересні 1939 року поблизу Львова полягли у боротьбі з німецьким Вермахтом, який атакував місто.

Заплановані роботи мають дослідницький характер, зокрема проводяться пошуково-земляні роботи з пошуку могили польських вояків, що загинули у вересні 1939 року. Експерти на основі попередніх досліджень та архівних джерел хочуть детально дослідити місце розташування могили, де можливо поховані солдати, які боролися за Львів. У випадку виявлення останків, в майбутньому буде проведена ексгумація з метою перепоховання.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.