Спецпроект

Зеленський нагородив орденом іноземців за вшанування пам'яті жертв Голодомору

Президент України Володимир Зеленський нагородив Орденом княгині Ольги III ступеня трьох іноземок за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

Про це йдеться в указі Президента №865/2019, оприлюдненому на сайті Глави держави, повідомляє УНН.

 
ФОТО: ВВС

Орденом княгині Ольги III ступеня нагороджено:

Діану Варнайтє – радницю канцелярії уряду Литовської Республіки;

Агнєшку Голланд – польську режисерку, Голову європейської кіноакадемії, лауреатку "Золотого глобусу", двократну номінантку на премію "Оскар" за стрічки "Європа, Європа" (1991) і "У темряві" (2011). Режисерку фільму "Ціна правди" про Гарета Джонса (2019);

Елізабет Енн Епплбом – польську журналістку та історикиню єврейського походження. Працювала журналістом і редактором у британських виданнях "The Spectator", "The Daily Telegraph", "Sunday Telegraph", "Economist" тощо. Зараз є колумністом "Washington Post" і "Slate".

Як історик у 2003 році написала книгу "Історія ГУЛАГу", яка здобула Пулітцерівську премію (США) і премію Даффа Купера (Велика Британія). У 2018 році світ побачила її книга "Червоний Голод".

Крім того, відзнакою Президента України – Хрестом Івана Мазепи нагороджено голову Асоціації прибалтійських українців Клайпеди, Леоніда Трегуба (Литовська республіка).

Як зазначено в указі, їх нагороджено "за вагомий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".