Спецпроект

Зеленський нагородив орденом іноземців за вшанування пам'яті жертв Голодомору

Президент України Володимир Зеленський нагородив Орденом княгині Ольги III ступеня трьох іноземок за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

Про це йдеться в указі Президента №865/2019, оприлюдненому на сайті Глави держави, повідомляє УНН.

 
ФОТО: ВВС

Орденом княгині Ольги III ступеня нагороджено:

Діану Варнайтє – радницю канцелярії уряду Литовської Республіки;

Агнєшку Голланд – польську режисерку, Голову європейської кіноакадемії, лауреатку "Золотого глобусу", двократну номінантку на премію "Оскар" за стрічки "Європа, Європа" (1991) і "У темряві" (2011). Режисерку фільму "Ціна правди" про Гарета Джонса (2019);

Елізабет Енн Епплбом – польську журналістку та історикиню єврейського походження. Працювала журналістом і редактором у британських виданнях "The Spectator", "The Daily Telegraph", "Sunday Telegraph", "Economist" тощо. Зараз є колумністом "Washington Post" і "Slate".

Як історик у 2003 році написала книгу "Історія ГУЛАГу", яка здобула Пулітцерівську премію (США) і премію Даффа Купера (Велика Британія). У 2018 році світ побачила її книга "Червоний Голод".

Крім того, відзнакою Президента України – Хрестом Івана Мазепи нагороджено голову Асоціації прибалтійських українців Клайпеди, Леоніда Трегуба (Литовська республіка).

Як зазначено в указі, їх нагороджено "за вагомий внесок у вшанування пам'яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор".

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»