Рівень антисемітизму в Україні найнижчий в Європі, – Зісельс

Глава Асоціації єврейських організацій і громад України і один з лідерів української єврейської громади Йосиф Зісельс заявив, що в Україні найнижчий рівень антисемітизму в Європі.

Про це він розповів в коментарі #Буквам.

 
Фото: In Kyiv via Facebook

Протягом кількох днів не вщухає обговорення дослідження ADL Global 100 Index для Антидифамаційної ліги з Нью-Йорка, в якому заявляється, що за останні чотири роки в Україні значно зріс рівень антисемітизму, який є одним з найвищих в Європі.

За даними дослідження, українці в цьому році стали другими в рейтингу антисемітських настроїв в Європі. Тому що в Україні вони нібито виросли з 32% в 2015 році до нинішніх 46%. Попереду тільки Польща з показником 48%, а замикає ганебну антисемітську "трійку", на думку дослідників, Угорщина (42%).

Зісельс заявив, що він не згоден із заявами про зростання антисемітизму в Україні.

"Ми багато років проводимо незалежний моніторинг. І бачимо, що найбільші прояви антисемітизму в Україні були в 2006 -2008 роках. З тих пір ми спостерігаємо весь час зниження цього явища. За останні чотири роки в Україні не зафіксовано жодного прояву насильства на ґрунті антисемітизму", – зазначив він.

Він пояснив, що 27 червня 2016 року Міжнародним альянсом в пам'ять про Голокост (The International Holocaust Remembrance Alliance або IHRA) розроблено визначення антисемітизму, яке було визнано міжнародним співтовариством. У 2017 році це визначення схвалив Європарламент.

Згідно із запропонованим IHRA формулюванням, антисемітизм – це певне сприйняття євреїв, яке виражається в ненависті по відношенню до них. Словесні і фізичні прояви антисемітизму спрямовані проти євреїв і не євреїв і / або проти їх власності, проти єврейських громад і організацій та релігійних установ.

Європейський форум з антисемітизму (European Forum on Antisemitism) – організація, яка систематично документує антисемітські інциденти в Європі, відносить до проявів антисемітизму такі дії:

* заклики, виправдання або сприяння вбивств євреїв чи нанесення їм шкоди, в ім'я радикальної ідеології або екстремістських релігійних поглядів;

* вислів брехливих, нелюдських, брудних або стереотипних звинувачень приписування євреям відповідальності за реальні чи надумані проступки окремих єврейських індивідуумів або груп, або за дії, вчинені неєвреями;

* заперечення факту, масштабів, механізмів або навмисності геноциду єврейського народу, вчиненого націонал-соціалістичною Німеччиною, її прихильниками і спільниками під час Другої світової війни (Голокост);

* звинувачення євреїв як народу і Ізраїлю як держави у винайденні та перебільшенні масштабів Голокосту;

* звинувачення єврейських громадян в кращій лояльності до держави Ізраїль або в перевазі інтересів євреїв у всьому світі інтересам власної країни.

За словами Йосифа Зісельса, міжнародні практики, які фіксують антисемітські інциденти, полягають в двох аспектах. Перший – це насильство на ґрунті ненависті.

Другий – це антисемітський вандалізм. Зісельс наголосив, що за останні чотири роки в Україні не зафіксовано жодного прояву насильства на ґрунті антисемітизму. А вандалізму: у 2017-му – 24 випадки, в 2018-м – 12 випадків.

Він також зазначив, що в Україні є антисемітизм, але він невисокого рівня.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.