У Парижі на аукціоні продали архів адмірала Колчака

У Парижі пройшов аукціон, в ході якого з молотка пішов архів адмірала Олександра Колчака. Покупці заплатили за нього більше 3 мільйонів євро.

Аукціонний будинок Drouot назвав торги "справжнім тріумфом", передає mir24.tv із посиланням на агентство AFP.

Архів Олександра Колчака. Частина колекції
Архів Олександра Колчака. Частина колекції

Як зазначається у повідомленні, за 211 320 євро був проданий нагородний лист царя Миколи Другого про присудження Колчаку хреста Святого Георгія. Лист Колчака дружині Софії пішов з молотка за 120 320 евро.

Всього на торгах було представлено 391 лот, в тому числі знайдений архів Колчака і бібліотека воєначальника. Особливий інтерес у колекціонерів викликали рукописи, що зберігалася в сім'ї Колчака з моменту написання, а також лист дружині Колчака з розповіддю про обставини його розстрілу.

Рукописні спогади про адмірала Олександра Колчака його дружини
Рукописні спогади про адмірала Олександра Колчака його дружини

У свою чергу видання "Новая газета" повідомляє: "На кошти меценатів переважна частина лотів викуплена для Дому російського зарубіжжя ім. О. Солженіцина і Державного архіву Російської Федерації.

Деяка кількість документів буде перебувати в російських приватних колекціях. Дім російського зарубіжжя у 2020 році планує організувати виставку придбаного архіву спільно з державними та приватними архівами, які брали участь в аукціоні".

Нагадуємо, що підготовкою аукціону близько чотирьох місяців займалися французькі фахівці з російських архівів Іван Біррен з дружиною Алісою-Анастасією Біррен.

Іван Біррен зазначає, що ці торги унікальні за своїми масштабами, а про існування багатьох листів і документів історики раніше не знали. Це вже не кажучи про те, що предмети, пов'язані з Колчаком, виставляють на продаж вкрай рідко.

Сімейний архів вирішили розпродати після смерті онука адмірала Колчака – Олександра Ростиславовича. Пан Біррен пояснює, що Олександр Ростиславович Колчак мав трьох дітей, які вирішили продати колекцію, тому що не хотіли її ділити на три частини, і потім ділити її при наступному успадкуванні і так далі - "тоді вже зовсім загубиться слід".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.