У Парижі виставлять на аукціон архів адмірала Колчака

У Парижі 21 листопада виставлять на торги архів відомого діяча російського "Білого руху" адмірала Олександра Колчака.

Про це повідомляє Міжнародне радіо Франції з посиланням на сайт аукціонного дому Drouot.

 

Ці предмети століття зберігалися родиною Колчака у Франції.

Підготовкою аукціону близько чотирьох місяців займалися французькі фахівці з російських архівів Іван Біррен з дружиною Алісою-Анастасією Біррен. Іван Біррен зазначає, що ці торги унікальні за своїми масштабами, а про існування багатьох листів і документів історики раніше не знали. Це вже не кажучи про те, що предмети, пов'язані з Колчаком, виставляють на продаж вкрай рідко.

Основа колекції - листи Олександра Колчака дружині Софії Федорівні, яка емігрувала разом з сином Ростиславом до Франції в 1919 році.

"Кожен лист має свою цінність, бо малюється особистість Колчака. Це не тільки історія, а людина. Він пише, що дуже турбується про сім'ю через те, що більшовицька лінія (фронту) насувалася на південь Росії, де вони тоді жили.

Дружина (Софія Колчак) дбайливо зберігала кожен папірчик, всі листи. Дружина має дуже важливу роль. Це єдина людина, якій він все відкриває. Всі думки - військові, політичні. І посилає їй всі документи", - розповідає Іван Біррен.

На аукціоні виставлять рідкісні історичні документи. Наприклад, невідому раніше фахівцям рукописну прокламацію Тимчасового Всеросійського уряду в Омську, де говориться, що уряд на чолі з адміралом Колчаком "прийняв на себе завдання ввести возз'єднану і відроджену Росію в коло великих демократій світу" і боротися з більшовизмом.

Цей рукопис зберігався в сім'ї Колчака з моменту його написання.

Сімейний архів вирішили розпродати після смерті онука адмірала Колчака - Олександра Ростиславовича. Пан Біррен пояснює, що Олександр Ростиславович Колчак мав трьох дітей, які вирішили продати колекцію, тому що не хотіли її ділити на три частини, і потім ділити її при наступному успадкуванні і так далі - "тоді вже зовсім загубиться слід".

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.