У Львові знайшли поховання польських воїнів, загиблих під час оборони міста у вересні 1939-го

25 листопада фахівці пошукової україно-польської групи виявили у Львові межі братської могили на території старого цвинтаря на Збоїщах.

Про це пише радіо "Свобода".

 

Як повідомив керівник громадської організації "Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять"" Любомир Горбач, наразі виявлено останки близько десяти вояків.

"На те, що вони були солдатами польської армії і загинули у вересні 1939 року в обороні Львова від німецьких військ, вказують предмети, які ми знайшли під час розкопок. А це шолом, взуття, ґудзики. Останки виявили на глибині до двох метрів, розкопали могилу три на один метр. За словами очевидця, ця могила розміром 15 на три метри", – каже Любомир Горбач.

Пошукові роботи із дослідження території старого цвинтаря на Збоїщах у Львові розпочали 20 листопада. Дослідили кілька місць, на які вказували очевидці. Над похованням було сміття до метра глибини і захоронення, здійснені у радянський час.

До 60-х років минулого століття це було сільське кладовище у передмісті. Радянська влада його закрила, будуючи дорогу і будинки.

Інститут Національної пам'яті Польщі звернеться до Міністерства культури, молоді та спорту України з проханням надати дозвіл на проведення вже ексгумаційних робіт на старому цвинтарі. Вже тоді буде достеменно відомо про кількість військових, які поховані у братській могилі. За інформацією ІНП Польщі, це понад сто солдат.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".