У Львові знайшли поховання польських воїнів, загиблих під час оборони міста у вересні 1939-го

25 листопада фахівці пошукової україно-польської групи виявили у Львові межі братської могили на території старого цвинтаря на Збоїщах.

Про це пише радіо "Свобода".

 

Як повідомив керівник громадської організації "Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять"" Любомир Горбач, наразі виявлено останки близько десяти вояків.

"На те, що вони були солдатами польської армії і загинули у вересні 1939 року в обороні Львова від німецьких військ, вказують предмети, які ми знайшли під час розкопок. А це шолом, взуття, ґудзики. Останки виявили на глибині до двох метрів, розкопали могилу три на один метр. За словами очевидця, ця могила розміром 15 на три метри", – каже Любомир Горбач.

Пошукові роботи із дослідження території старого цвинтаря на Збоїщах у Львові розпочали 20 листопада. Дослідили кілька місць, на які вказували очевидці. Над похованням було сміття до метра глибини і захоронення, здійснені у радянський час.

До 60-х років минулого століття це було сільське кладовище у передмісті. Радянська влада його закрила, будуючи дорогу і будинки.

Інститут Національної пам'яті Польщі звернеться до Міністерства культури, молоді та спорту України з проханням надати дозвіл на проведення вже ексгумаційних робіт на старому цвинтарі. Вже тоді буде достеменно відомо про кількість військових, які поховані у братській могилі. За інформацією ІНП Польщі, це понад сто солдат.

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб