На Запоріжчині вшанують Героя Базара

У Приморському районі Запорізької області відбулося виїзне засідання обласної редакційної групи «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років», учасники якого говорили про увічнення пам’яті учасника Другого зимового походу, борця за волю України Савелія Хрустяка.

Про це повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

 Фото ілюстративне, Запорізька ОДА

Заступник директора Департаменту Олександр Зубченко наголосив, що Уряд поставив завдання віднайти об’єкти, що пов’язані із першими національно-визвольними змаганнями, та гідно вшанувати діячів Української революції.

Завдяки праці істориків останніми роками вдалося повернути імена 360 учасників другого зимового походу армії Української Народної Республіки, яких розстріляли більшовики поблизу містечка Базар на Житомирщині.

Серед них – четверо уродженців Запоріжчини, зокрема, Савелій Курмич Хрустяк (за іншими джерелами – Прусняк), що народився 5 грудня 1895 року в с. Юріївка колишньої Романівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії.

З дитинства він працював на землі, можливо, закінчив кілька класів церковно-приходської школи. У 1919 році Савелій вступив до армії Української Народної Республіки, воював проти більшовиків та денікінців на Правобережній України, був інтернований у польському таборі для військовополонених.

Із початком другого зимового походу служив в обозі 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Після розгрому українських підрозділів Савелій Хрустяк потрапив до полону і 22 листопада 1921 року був розстріляний згідно вироку чекістського "трибуналу", яким керував Григорій Котовський. Разом з іншими героями битви під Базаром Савелія Хрустяка посмертно реабілітували у квітні 1998 року.

Пам’ятну дошку на честь українського солдата Савелія Хрустяка встановлять на фасаді Юріївської школи до Дня Збройних Сил України.

Нагадуємо, що на початку липня на могилі хорунжого Армії УНР у Волинській області освятили пам'ятник.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.