На Запоріжчині вшанують Героя Базара

У Приморському районі Запорізької області відбулося виїзне засідання обласної редакційної групи «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років», учасники якого говорили про увічнення пам’яті учасника Другого зимового походу, борця за волю України Савелія Хрустяка.

Про це повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

 Фото ілюстративне, Запорізька ОДА

Заступник директора Департаменту Олександр Зубченко наголосив, що Уряд поставив завдання віднайти об’єкти, що пов’язані із першими національно-визвольними змаганнями, та гідно вшанувати діячів Української революції.

Завдяки праці істориків останніми роками вдалося повернути імена 360 учасників другого зимового походу армії Української Народної Республіки, яких розстріляли більшовики поблизу містечка Базар на Житомирщині.

Серед них – четверо уродженців Запоріжчини, зокрема, Савелій Курмич Хрустяк (за іншими джерелами – Прусняк), що народився 5 грудня 1895 року в с. Юріївка колишньої Романівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії.

З дитинства він працював на землі, можливо, закінчив кілька класів церковно-приходської школи. У 1919 році Савелій вступив до армії Української Народної Республіки, воював проти більшовиків та денікінців на Правобережній України, був інтернований у польському таборі для військовополонених.

Із початком другого зимового походу служив в обозі 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Після розгрому українських підрозділів Савелій Хрустяк потрапив до полону і 22 листопада 1921 року був розстріляний згідно вироку чекістського "трибуналу", яким керував Григорій Котовський. Разом з іншими героями битви під Базаром Савелія Хрустяка посмертно реабілітували у квітні 1998 року.

Пам’ятну дошку на честь українського солдата Савелія Хрустяка встановлять на фасаді Юріївської школи до Дня Збройних Сил України.

Нагадуємо, що на початку липня на могилі хорунжого Армії УНР у Волинській області освятили пам'ятник.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.