На Запоріжчині вшанують Героя Базара

У Приморському районі Запорізької області відбулося виїзне засідання обласної редакційної групи «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років», учасники якого говорили про увічнення пам’яті учасника Другого зимового походу, борця за волю України Савелія Хрустяка.

Про це повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

 Фото ілюстративне, Запорізька ОДА

Заступник директора Департаменту Олександр Зубченко наголосив, що Уряд поставив завдання віднайти об’єкти, що пов’язані із першими національно-визвольними змаганнями, та гідно вшанувати діячів Української революції.

Завдяки праці істориків останніми роками вдалося повернути імена 360 учасників другого зимового походу армії Української Народної Республіки, яких розстріляли більшовики поблизу містечка Базар на Житомирщині.

Серед них – четверо уродженців Запоріжчини, зокрема, Савелій Курмич Хрустяк (за іншими джерелами – Прусняк), що народився 5 грудня 1895 року в с. Юріївка колишньої Романівської волості Бердянського повіту Таврійської губернії.

З дитинства він працював на землі, можливо, закінчив кілька класів церковно-приходської школи. У 1919 році Савелій вступив до армії Української Народної Республіки, воював проти більшовиків та денікінців на Правобережній України, був інтернований у польському таборі для військовополонених.

Із початком другого зимового походу служив в обозі 1-ї бригади 4-ї Київської дивізії. Після розгрому українських підрозділів Савелій Хрустяк потрапив до полону і 22 листопада 1921 року був розстріляний згідно вироку чекістського "трибуналу", яким керував Григорій Котовський. Разом з іншими героями битви під Базаром Савелія Хрустяка посмертно реабілітували у квітні 1998 року.

Пам’ятну дошку на честь українського солдата Савелія Хрустяка встановлять на фасаді Юріївської школи до Дня Збройних Сил України.

Нагадуємо, що на початку липня на могилі хорунжого Армії УНР у Волинській області освятили пам'ятник.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.