На запорізькій Мамай-горі знайшли поховання амазонки. ФОТО

Група археологів, студентів та волонтерів, яка проводить археологічну експедицію на Мамай-горі, що у Великій Знам’янці Кам’янсько-Дніпровського району, виявили поховання, якому близько 2400 років.

Про це повідомляє ІА ЗІК.

 Поховання амазонки. Фото: Мамай-Гора

Археологи знайшли поховання скіф’янки-войовниці, саме таких жінок описував давньогрецький історик Геродот та саме їх називали амазонками.

У знайденому на Мамай-горі похованні скіфської пані дослідники також розкопали мініатюрний посуд – лекіф, в якому тогочасні жінки знатного походження зберігали парфуми або ароматичні масла, вишукане бронзове люстерко, бронзові наконечники стріл та два свинцевих пряслиця. Поховання археологи орієнтовно датують першим тисячоліттям до Р.Х.

Лекіф. Фото: Мамай-Гора

Бронзове люстерко. Дзеркальця в уявленнях стародавніх людей, крім естетичної, мали також певну сакральну функцію і відношення до потойбічного світу – саме тому такий реквізит іноді зустрічається, зокрема, в жіночих скіфських похованнях.

 Бронзове люстерко. Фото: Мамай-Гора

"Пляма" поховальної ями, що в менш виразному вигляді була помічена археологами після зняття траншеї бульдозером, після горизонтальної зачистки штиковою лопатою дуже добре проглядалася.

З цього моменту почалася філігранна ручна робота по "зачистці", обережному дослідженню поховального комплексу – багатогодинна кропітка праця під літнім сонцем.

Тепер антропологи мають встановити, скільки ж років було цій амазонці, від чого вона померла – у бою чи від хвороби.

Дослідники також зазначили, що за кількістю понад два десятки належать жінкам-воїнам, амазонкам. Кожна десяка жінка у тогочасному суспільстві, а це 4 сторіччя до Р.Х, була воїном, носила зброю й відбувала військову повинність на ряду з чоловіками.

Читайте також:

"Кола на полях", або як спека допомагає археологам робити історичні знахідки. ФОТО

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.