Археологи зробили нові відкриття у Софії Київській

Другий тиждень у Софійському соборі проводяться археологічні дослідження одного із опорних стовпів храму.

Про це повідоляє сторінка заповідника "Софія Київська" у Facebook.

 

Останні дослідження у цьому місці проводилась у 1939 році археологом Михайлом Каргером. Однак архівні матеріали дослідження не збереглись до наших часів, наявні лише згадки у публікаціях самого археолога. Проте у цих публікаціях відсутні деякі важливі факти, які тепер вдалося виявити археологам.

 

Зокрема було відомо, що стовпи мали восьмигранну форму. Вважалося, що у таку форму їх складали за допомогою спеціальної фігурної плінфи. Але з'ясувалося, що насправді стовпи спочатку будували квадратними. Ба більше, розписувались вони фресками у такій же формі. А вже пізніше, у XI чи ХІІ столітті, стовпам надали восьмигранної форми, просто підрубивши кути.

 

Крім того, раніше вважалося, що стовпи були складені на фундаменті з великих брил, покладених насухо. А тепер вчені дізналися, що саме через це конструкція значно осідала, тому в храмі було декілька рівнів заливки підлоги. Адже один рівень заливали, він ламався і просідав, потрібно було робити новий. Археологи нарахували чотири рівні, які, найімовірніше, були пов'язані із ХІ століттям.

 

"Сподівань на знахідки не було, адже археологічні роботи уже проводились у 1939 році. Проте, як виявилось, Софія має ще багато скарбів. Археологи знайшли декілька десятків фрагментів мозаїки і фресок, фрагменти скляних посудин. У

же до кінця тижня культурний шар знову буде накрито ковпаком та розпочнеться ґрунтовна робота над розробленням нового сучасного проєкту для його експозиції", - додають у заповіднику.

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка