АНОНС: У Боярці відкриють меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Івана Чмоли

На стіні вокзалу станції Боярка Київської області 30 листопада урочисто відкриють та освятять меморіальний барельєф на честь українських воїнів, які героїчно обороняли станцію Боярка та фастівську залізницю від наступу російсько-більшовицьких окупантів 12 – 15 лютого 1919 року.

 

Командував українськими воїнами у тому бою засновник скаутського руху Пласт, полковник Корпусу Січових стрільців Армії УНР Іван Чмола.

У відкритті барельєфу візьмуть участь пластуни з різних куточків України, учасники сучасної російсько-української війни, місцеві мешканці Боярки та військовий оркестр. Крім того, до заходу доєднаються військово-історичні реконструктори, які будуть одягнені та озброєні так само, як і вояки Корпусу Січових стрільців Армії УНР, що обороняли станцію Боярка сто років тому.

Для того, щоб взяти участь у відкритті барельєфу, з США прибуде рідний онук засновника "Пласту" і командира оборони станції Боярка полковника Івана Чмоли – Богдан.

Барельєф на честь українських героїв створено за кошт пожертв, які пластуни збирали протягом трьох місяців. Створив його відомий український скульптор Олександр Михайлицький.

30 листопада, субота, 13:00.

Місце: вокзал залізничної станції Боярка (вул. Вокзальна, 1).

Акредитація і довідки за телефоном: +38 066 755 39 26 (Андрій Ковальов).

Подія у Facebook.

Довідка. 4 лютого 1919 року Армія УНР не втримала столиці і до Києва увірвалися російсько-більшовицькі окупанти. Українське військо розпочало відступ у бік Фастова. Уряд України, Директорія, відступив до Вінниці, яка стала тимчасовою столицею. З 12 лютого українські підрозділи займали оборону на станціях фастівської залізниці і намагалися стримати наступ більшовиків.

14 і 15 лютого підрозділи Армії УНР утримували оборону безпосередньо на станції Боярка. Російсько-більшовицькі окупанти завдали кілька потужних ударів по оборонцях Боярки. У цих боях за станцію Боярка втрати Армії УНР вбитими, раненими, покаліченими і дезертирами склала - 500 старшин і козаків.

Втрати більшовицьких окупантів ще більші. Пізно ввечері, 15 лютого, на Стрітення підрозділи Армії УНР, виконавши бойове завдання, почали відступ на станцію Васильків, де ще протягом двох днів - 16 і 17 лютого хоробро протистояли більшовицьким окупантам. 

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.