Спецпроект

АНОНС: Засідання програми Seminarium «Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації»

На тему «Фотодокументи епохи Голодомору: особливості виявлення, атрибуції, інтерпретації» будуть говорити на черговому засіданні програми Seminarium у Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

На обговорення винесено такі теми:

- особливості виявлення фотодокументів епохи Голодомору, їх атрибуції, верифікації;

- колекції світлин Александра Вінерберґера, Марка Залізняка, Миколи Боканя та ін.: місця, умови зберігання, (не)коректні підтекстівки;

- "колгосп є зовсім невдячна організація": фотограф Марко Залізняк та його світлини і спогади про епоху Голодомору;

- оприлюднення документальних фотографій Голодомору закордоном у 1930-х рр.: хто, як і де публікував;

- (не)навмисні фальшування фотодокументів епохи Голодомору: приклади, причини поширення помилково атрибутованих фотографій.


Партнери:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет; Національний університет "Києво-Могилянська академія", кафедра історії; Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра історії; Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Навчально-науковий інститут історії та права; Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра політичних наук; Національний музей історії України.


Час: 10 грудня, вівторок, 15:00.


Місце: вул. Михайла Грушевського, 4, Конференц-зала, ауд. 615 (6-й поверх).


Вхід вільний

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".