На Вінниччині відкрили барельєф Петлюри і відтворили бій армії УНР. ФОТО

У Крижополі відкрили меморіальну дошку на честь 100-річчя Української революції 1917-1921 років і барельєф Симона Петлюри, а також відтворили бій вояків армії УНР та Галицької армії проти військ Червоної армії.

Про це повідомляє Depo.Вінниця з посиланням на пресслужбу Вінницької ОДА.

 

Голова Директорії та отаман військ УНР Симон Петлюра у вересні 1919 року на залізничній станції Крижопіль прийняв звіт бойової залоги залізничного панцирника "Хортиця" і виступив із патріотичною промовою до місцевого населення.

 

У пам'ять про цю подію й відбувалося дійство, організоване істориками і краєзнавцями через 100 років.

 

У цей день Крижопіль відвідали і прямі нащадки вояків армії УНР, історики, громадські діячі, митці та письменники Київщини Вінниччини, а також історичні реконструктори зі Львова, Луцька, Тернополя і Вінниці, які продемонстрували учасникам урочистостей бойові баталії тих років, військову техніку у дії, наступ і оборону в умовах, "наближених до бойових".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».