На Вінниччині відкрили барельєф Петлюри і відтворили бій армії УНР. ФОТО

У Крижополі відкрили меморіальну дошку на честь 100-річчя Української революції 1917-1921 років і барельєф Симона Петлюри, а також відтворили бій вояків армії УНР та Галицької армії проти військ Червоної армії.

Про це повідомляє Depo.Вінниця з посиланням на пресслужбу Вінницької ОДА.

 

Голова Директорії та отаман військ УНР Симон Петлюра у вересні 1919 року на залізничній станції Крижопіль прийняв звіт бойової залоги залізничного панцирника "Хортиця" і виступив із патріотичною промовою до місцевого населення.

 

У пам'ять про цю подію й відбувалося дійство, організоване істориками і краєзнавцями через 100 років.

 

У цей день Крижопіль відвідали і прямі нащадки вояків армії УНР, історики, громадські діячі, митці та письменники Київщини Вінниччини, а також історичні реконструктори зі Львова, Луцька, Тернополя і Вінниці, які продемонстрували учасникам урочистостей бойові баталії тих років, військову техніку у дії, наступ і оборону в умовах, "наближених до бойових".

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.