На Вінниччині відкрили барельєф Петлюри і відтворили бій армії УНР. ФОТО

У Крижополі відкрили меморіальну дошку на честь 100-річчя Української революції 1917-1921 років і барельєф Симона Петлюри, а також відтворили бій вояків армії УНР та Галицької армії проти військ Червоної армії.

Про це повідомляє Depo.Вінниця з посиланням на пресслужбу Вінницької ОДА.

 

Голова Директорії та отаман військ УНР Симон Петлюра у вересні 1919 року на залізничній станції Крижопіль прийняв звіт бойової залоги залізничного панцирника "Хортиця" і виступив із патріотичною промовою до місцевого населення.

 

У пам'ять про цю подію й відбувалося дійство, організоване істориками і краєзнавцями через 100 років.

 

У цей день Крижопіль відвідали і прямі нащадки вояків армії УНР, історики, громадські діячі, митці та письменники Київщини Вінниччини, а також історичні реконструктори зі Львова, Луцька, Тернополя і Вінниці, які продемонстрували учасникам урочистостей бойові баталії тих років, військову техніку у дії, наступ і оборону в умовах, "наближених до бойових".

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.