На Дону знайшли поховання «амазонки» в парадному головному уборі. ФОТО

Поховання жінки-воїна в уборі з дорогоцінних металів, що датується другою половиною IV століття після Р.Х., виявили співробітники Донської експедиції ІА РАН.

Могилу знайшли в Острогозькому районі Воронезької області, повідомляє НВ.

Пластина головного убору (стленгіда)
Пластина головного убору (стленгіда)
Фото: ІА РАН

Серед знахідок — перший розкопаний на Середньому Дону парадний головний убір багатої мешканки Скіфії, що повністю зберігся. Раніше археологи знаходили в цьому регіоні лише окремі деталі від подібних уборів.

"Таких уборів знайдено трохи більше двох десятків, і всі вони були виявлені в "царських", або в дуже багатих курганах степової зони Скіфії. Ми вперше знайшли такий убір в курганах лісостепової зони, і що особливо цікаво — убір вперше виявлений у похованні амазонки" , — говорить керівник Донський експедиції Валерій Гуляєв.

Курганний могильник Дєвіца V, який отримав таку назву від села, що розсташоване поруч, відомий археологам з 2000-х років. Він складається з 19 насипів, частину з яких практично не видно, оскільки цей район — зона сільськогосподарських земель, яка активно розробляється. З 2010 року пам'ятнику досліджують фахівці Донський експедиції Інституту археології РАН.

До моменту розкопок курган № 9 могильника Дєвіца V був невеличким пагорбом висотою близько 1 метра і 40 метрів в діаметрі. Під центром насипу археологи виявили залишки гробниці, в яку вів вузький вхід-дромос зі східного боку.

У давнину гробниця була накрита дубовими плахами, які були укладені хрест-навхрест і спиралися на 11 потужних дубових стовпів. Могильна яма була оточена валом глини.

 
ФОТО: ІА РАН

У кургані були поховані чотири жінки різного віку: дві молоді жінки 20−29 і 25−35 років, дівчинка-підліток 12−13 років і жінка 45−50 років. Поховання було здійснене одномоментно, оскільки один зі стовпів, що підтримують перекриття гробниці, знаходився в дромосі і повністю перекривав прохід, і обійти його при подальших похованнях було б неможливо.

Поховання було пограбовано ще в давнину: під час розкопок відкрився грабіжницький хід, проритий збоку з північної частини до центру кургану. Але пограбованою виявилася лише північна і східна частина гробниці, де знаходилися останки підлітка і однією з молодих жінок.

Пластина головного убору (метопіда)
Пластина головного убору (метопіда)
ФОТО: ІА РАН

"За часів, коли в цих місцях жили скіфи, тут були прекрасні діброви. Дуб — це відмінний будівельний матеріал, і завдяки йому ми можемо вирахувати, коли сталося пограбування.

Грабіжники увірвалися з північної сторони в могилу, коли вже завалилося перекриття, і склеп був засипаний, тобто років через 100, а то і 200 після того, як був насипаний курган: за менший термін дубове перекриття не зруйнувалося б. Вони розкидали частину кісток, але, на щастя, знайшли лише частину поховання", — зазначив Валерій Гуляєв.

Крім розкиданих останків, в північній половині ями були виявлені понад 30 залізних наконечників стріл, залізний гак у вигляді птаха, елементи кінської збруї, залізні ножі, уламки ліпних посудин, численні кістки тварин.

У південній та західній частині поховання знаходилися два непограбованих скелета, покладені на дерев'яні ложа та покриті трав'яними підстилками. Один з них належав молодій жінці, що була похована в "позі вершника".

Як засвідчили дослідження антропологів, щоб укласти її таким чином, були підрізані сухожилля на ногах. Під лівим плечем "вершниці" було бронзове люстерко, зліва лежали два списи, на ліву руку був надітий браслет зі скляних намистин.

Другою похованою, була жінка років 45−50: для скіфського часу це був поважний вік, так як середня тривалість життя жінки становила 30−35 років. Вона була похована в парадному жіночому головному уборі – калафі, від якого збереглися пластини, прикрашені рослинним орнаментом.

Знайдені під час розкопок деталі калафу та його реконструкція
Знайдені під час розкопок деталі калафу та його реконструкція
ФОТО: ІА РАН

"Знайдений калаф — це унікальна знахідка. Це перший цілий головний убір на пам'ятках скіфського часу, знайдений на Середньому Дону, і він знайдений in situ, на місці, на черепі.

Звичайно, раніше знаходили подібні убори в відомих багатих курганах Скіфії, але лише одиниці були виявлені археологами. Частіше їх знаходили спочатку селяни, потім їх вилучали поліцейські, поміщики, і знахідки, поки доходили до фахівців, проходили через безліч рук, і тому невідомо, наскільки вони збереглися. Тут же ми можемо бути впевнені в тому, що знахідка збереглася повністю", — зазначив Валерій Гуляєв.

Поруч з головою старшої жінки був покладений залізний ніж, загорнутий у тканину, і залізний наконечник стріли досить рідкісного типу: стебловий з роздвоєним кінцем.

Ці знахідки, а також численні деталі озброєння і кінської збруї дозволяють говорити про те, що в кургані були поховані "амазонки" — жінки-воїни, інститут яких існував в скіфську епоху у іраномовних кочових і напівкочових племен Східної Європи.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.