У селі під Львовом вандали розпиляли мідний пам’ятник Русалці Дністровій

Невідомі пошкодили придорожній пам’ятник Русалці Дністровій при в'їзді у село Наварія під Львовом. Вандали відпиляли частину мідного пам’ятника ще наприкінці жовтня, однак про це стало відомо лише зараз.

Про це повідомляє ZAXID.NET.

 
Фото: Остапа Процика

Фото пошкодженого пам'ятника 11 грудня опублікував на своїй сторінці у Facebook позаштатний радник міського голови Львова Остап Процик. Він зазначає, що скульптура розташована на території села Малечковичі.

"Якщо громада Малечковичів не хоче більше цього монументу, то навіщо позбуватись його так негарно – просто давати розкрадати шматками на метал?", – написав Остап Процик.

Малечковичі входять до складу Солонківської ОТГ. Начальник відділу капітального будівництва, ЖКГ, транспорту та благоустрою цієї ОТГ Олег Копач вперше дізнався про пошкодження скульптури від кореспондентки ZAXID.NET. Він також заявив, що ця скульптура ймовірно розташована на землі села Наварія, тому по коментарі варто звертатись туди.

Андрій Луків, керуючий справами виконкому Пустомитівської міськради, куди входить і село Наварія, розповів, що цей пам'ятник пошкодили ще наприкінці жовтня.

"У народі його називають "пам'ятником Лесі Українки", але це пам'ятник Русалці Дністровій. Його нижню частину розібрали. Він був зроблений з листів міді і невідомі їх вкрали. Це трапилось приблизно наприкінці жовтня.

Наш міський голова звертався з заявою у поліцію, як фізична особа, але йому відмовили зареєструвати [заяву], бо сказали, що він не є власником", – сказав Андрій Луків.

Він також переконаний, що скульптура насправді розташована на території Малечковичів, тобто у Солонківській ОТГ. У Пустомитівській міськраді та Солонківській ОТГ не мають детальнішої інформації про саму скульптуру.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.