У селі під Львовом вандали розпиляли мідний пам’ятник Русалці Дністровій

Невідомі пошкодили придорожній пам’ятник Русалці Дністровій при в'їзді у село Наварія під Львовом. Вандали відпиляли частину мідного пам’ятника ще наприкінці жовтня, однак про це стало відомо лише зараз.

Про це повідомляє ZAXID.NET.

 
Фото: Остапа Процика

Фото пошкодженого пам'ятника 11 грудня опублікував на своїй сторінці у Facebook позаштатний радник міського голови Львова Остап Процик. Він зазначає, що скульптура розташована на території села Малечковичі.

"Якщо громада Малечковичів не хоче більше цього монументу, то навіщо позбуватись його так негарно – просто давати розкрадати шматками на метал?", – написав Остап Процик.

Малечковичі входять до складу Солонківської ОТГ. Начальник відділу капітального будівництва, ЖКГ, транспорту та благоустрою цієї ОТГ Олег Копач вперше дізнався про пошкодження скульптури від кореспондентки ZAXID.NET. Він також заявив, що ця скульптура ймовірно розташована на землі села Наварія, тому по коментарі варто звертатись туди.

Андрій Луків, керуючий справами виконкому Пустомитівської міськради, куди входить і село Наварія, розповів, що цей пам'ятник пошкодили ще наприкінці жовтня.

"У народі його називають "пам'ятником Лесі Українки", але це пам'ятник Русалці Дністровій. Його нижню частину розібрали. Він був зроблений з листів міді і невідомі їх вкрали. Це трапилось приблизно наприкінці жовтня.

Наш міський голова звертався з заявою у поліцію, як фізична особа, але йому відмовили зареєструвати [заяву], бо сказали, що він не є власником", – сказав Андрій Луків.

Він також переконаний, що скульптура насправді розташована на території Малечковичів, тобто у Солонківській ОТГ. У Пустомитівській міськраді та Солонківській ОТГ не мають детальнішої інформації про саму скульптуру.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.