У Житомирі передумали встановлювати пам’ятник Степану Бандері на місці погруддя Карлу Марксу

Пам’ятник українському політичному діячеві Степану Бандері вирішили встановити на вулиці Київській, а не на перехресті Театральної та Великої Бердичівської, як це планувалося раніше.

Про рішення встановити пам'ятник на вулиці Київській у Facebook написав депутат Житомирської обласної ради, керівник обласної організації ВО "Свобода" Сидір Кізін, передає Житомир.info.

Проект пам'ятника
Проект пам'ятника
Фото: УНІАН

"Пам'ятнику Степанові Бандері в Житомирі бути! Містобудівна рада погодила його встановлення у сквері на вулиці Київській, 25/27", – зазначив Сидір Кізін.

Нагадуємо, у червні 2018 року керівниця міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Марія Бовсуновська інформувала, що пам'ятник Степану Бандері встановлять у сквері на перехресті вулиць Театральної та Великої Бердичівської, на місці колишнього погруддя Карлу Марксу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.