Усі розділи
Допомогти проекту

У Житомирі передумали встановлювати пам’ятник Степану Бандері на місці погруддя Карлу Марксу

Пам’ятник українському політичному діячеві Степану Бандері вирішили встановити на вулиці Київській, а не на перехресті Театральної та Великої Бердичівської, як це планувалося раніше.

17 грудня 2019

Про рішення встановити пам'ятник на вулиці Київській у Facebook написав депутат Житомирської обласної ради, керівник обласної організації ВО "Свобода" Сидір Кізін, передає Житомир.info.

Проект пам'ятника
Проект пам'ятника
Фото: УНІАН

"Пам'ятнику Степанові Бандері в Житомирі бути! Містобудівна рада погодила його встановлення у сквері на вулиці Київській, 25/27", – зазначив Сидір Кізін.

Нагадуємо, у червні 2018 року керівниця міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Марія Бовсуновська інформувала, що пам'ятник Степану Бандері встановлять у сквері на перехресті вулиць Театральної та Великої Бердичівської, на місці колишнього погруддя Карлу Марксу.

Теми
Дивіться також
Банер із Бандерою на фасаді Тернопільської облради внесли до Книги рекордів України
Володимир В’ятрович: Росія дискредитує не тільки Бандеру, а й увесь український визвольний рух
Марш на честь Бандери: Ізраїль та самопроголошений Лукашенко засуджують. РФ погрожує санкціями
Фольклористка розповіла, як з’явилася пісня «Батько наш — Бандера»
У Тернополі закидали яйцями пам’ятник Степану Бандері
Тексти

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.
8 травня 2024 — Українсько-Німецька Історична Комісія

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.
7 травня 2024 — Віталій Нахманович

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"
4 травня 2024 — Юрій Юзич

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.
3 травня 2024 — Тетяна Філевська
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
8 травня, 16:56

Путін затвердив основи держполітики РФ щодо історичного просвітництва

8 травня, 11:11

З Донеччини до Дніпра перевезли середньовічні половецькі статуї

7 травня, 17:40

Директор Національного музею Революції Гідності став лавреатом премії "Європейський музей року 2024"

7 травня, 09:47

АНОНС: Дискусія "Музеєфікація війни. Завдання та виклики у комплектуванні музейних колекцій"

Всі новини