УІНП презентував інтерактивний каталог проєктів для вільного використання

«Пам’ять онлайн. Цікаво. Доступно. Достовірно» – саме таку назву має каталог проєктів Українського інституту національної пам’яті.

Про це йдеться на веб-сторінці Інституту.

 

Проєкти згруповано за кількома наскрізними темами-напрямами роботи Інституту. Усі матеріали – у вільному доступі. Шукати їх дуже зручно: обираєте тему чи проєкт, скануєте QR-код, завантажуєте – і користуєтеся.

Це видання є своєрідним підсумком п'ятирічної роботи Інституту – з 2014 по 2019-й, коли його очолював історик Володимир В'ятрович.

37 фотодокументальних виставок, майже 50 видань, плакати, календарі й довідкові матеріали – і це далеко не весь результат роботи Українського інституту національної пам'яті за 5 років.

За цей час Інститут також організував та/чи підтримав проведення понад семи десятків наукових конференцій (у тому числі кількох міжнародних), круглих столів і семінарів. А ще було понад три сотні різноманітних публічних заходів, найпопулярніший із яких – мандрівний фестиваль "Історія.UA".

Саме на популяризації історії було зосереджено чи не найбільше уваги й зусиль команди Інституту впродовж 2014–2019-го.

Головними цілями тут було: деконструювати радянські/російські міфи та стереотипи про українське минуле та сформувати в українців власні спільні уявлення про нього – бо це основа національної пам'яті. Реалізувати ці завдання й були покликані презентовані в цьому каталозі проєкти.


Упорядники: Наталка Позняк, Оксана Полтавець.


Вступна стаття:
Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті (2014–2019).


Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Катерина Завада, Петро Клим, Дмитро Кобринський, Ганна Олійник, Катерина Сідаш, Ярина Ясиневич.


Редагування та коректура: Богдан Завітій.


Щоб отримати каталог проєктів Інституту для вільного використання безоплатно для шкіл, музеїв, військових частин, достатньо виконати кілька простих кроків. Деталі за посиланням.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.