УІНП презентує трисерійний проєкт відеолекцій з мілітарної історії України 1917-1921 років. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті спільно з освітньою платформою «Експертний Корпус» підготував серію відеолекцій з військової історії України 1917-1921 років під назвою «Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції».

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Тривалість цих відеороликів коливається у межах 30 хвилин – це дещо менше, ніж академічна лекція, проте саме завдяки короткій тривалості, а, головне, компактному викладу інформації, графіці, архівним світлинам та відеохронікам – цей відеопроєкт може зручно замінити чи доповнити лекції з воєнної історії для військових.

"Задовго до початку роботи над цим проєктом, ми проводили лекції з воєнної історії українського війська ХХ століття для військовослужбовців кількох частин.

У процесі цієї роботи стало зрозуміло, що у виховних структур військових частин є колосальний дефіцит інструментів для інформування особового складу про різні періоди нашої воєнної історії.

Останні роки відбувається активне очищення армії від радянських міфів та "спільних" з росіянами аспектів воєнних традицій. Але ми усвідомлювали, що почасти військовим не вистачає наративів і контенту про ті історичні події та постаті, які заступають на місце чужих і ворожих історичних та ідеологічних конструктів і персонажів.

Тому ми створили цикл лекцій з історії Армії УНР, оскільки цей період є одним із найменш проговорених у війську. Це готовий самодостатній інструмент для офіцерів морально-психологічного забезпечення, який дає глядачу базове уявлення про створення та бойовий шлях Армії, традиції якої зараз відновлюються в Збройних Силах України". – розповідає ведучий і автор проєкту, ветеран російсько-української війни, офіцер резерву ЗСУ Роман Кулик.


Три серії відеолекцій мають назви:


Структура і формації Армії УНР

Ключові військові операції Армії УНР

Видатні командири Армії УНР

"Особливість цього відеоконтенту полягає в тому, що його цільова аудиторія – військові. Саме тому обрана тематика близька для них – у відео йдеться про столітні традиції формування українського війська, цікаві деталі військових операцій, особливості ведення тактики часів Української революції 1917-1921 років.

Відеолекції для військових покликані також змити комуністичні маркери щодо мілітарної історії України", – коментує авторка проєкту, співробітниця Українського інституту національної пам'яті Ганна Байкєніч.

"Коли ми розпочинали роботу над відео, то постало питання, кого брати на роль спікера: історика, актора, відеоблогера? Але так як це лекції для військових, ми вирішили, що найбільш переконливим у цій ролі буде той, хто має військовий досвід.

Тож спікером став ветеран російсько-української війни, офіцер резерву ЗСУ Роман Кулик", – деталізує координаторка проєктів освітньої платформи "Експертний Корпус", авторка проєкту Тетяна Швидченко.


Над проєктом працювали:


Методичний супровід – Ганна Байкєніч, Олена Охрімчук;


Наукові консультанти – Михайло Ковальчук, Павло Подобєд, Владислав Куценко, Іван Гоменюк, Андрій Руккас, Максим Ющенко, Максим Майоров;


Спікер – Роман Кулик;


Сценарій – Роман Кулик, Тетяна Швидченко;


Режисери-оператори – Анастасія Швайко, Микола Швидченко;


Графіка – Микола Швидченко.


Закадрові голоси – Дмитро Савченко, Святослав Бойко.


Перша презентація відеолекцій для усіх охочих відбулася у День захисника України, 14 жовтня 2019 року, у рамках заходів Інституту під назвою "День захисника України. 1000 років нашому війську".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.