У Боярці відкрили меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Івана Чмоли

Урочисте відкриття барельєфу на честь полковника армії УНР Івана Чмоли відбулося у Боярці 30 листопада.

Про це повідомляє Київський Пласт.

Барельєф встановили на фасаді будівлі залізничного вокзалу, адже саме тут у лютому 1919-го року українські вояки захищали місто під командуванням полковника Івана Чмоли. У боях проти російсько-більшовицького війська захисники Боярки кілька днів утримували станцію, не даючи окупантам дістатися Вінниці, де на той час знаходився уряд УНР.

На заході зібралося понад сто людей. З США спеціально прилетів онук Івана Чмоли Богдан Чмола, а також його дружина Ліза. Були присутні пластуни з України та США - Іван Чмола також є одним із засновників Пласту. Саме члени Пласту, насамперед Андрій Ковальов, виступили ініціаторами встановлення барельєву. 

На відкриття прийшли священики, реконструктори в одностроях Чорних Запорожців і Січових Стрільців армії УНР, герої російсько-української війни ХХІ ст.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.