Путін заявив, що українців вигадав "граф Потоцький"

Президент Росії Володимир Путін під час щорічної підсумкової пресконференції неодноразово говорив про близькість росіян та українців і назвав своє бачення, хто є автором української ідентичності.

Про це повідомляє ВВС.Україна.

 

"Ось в нас ідуть суперечки з Україною. Є українська ідентичність, так, вона сформована. А хто був автором? Граф Потоцький – відомий дослідник, вчений та письменник", - почав розмірковувати Володимир Путін у відповідь на питання про національне питання всередині Росії.

За версією Путіна, граф Потоцький "вперше заговорив про українців як окремим етнос".

Щоправда, президент Росії не уточнив, який саме граф Потоцький зі старовинного польського шляхетського роду.

Можливо, він мав на увазі Яна Потоцького, видатного мандрівника та вченого. Відомо про його захоплення українським фольклором.

"Потім були окремі польські дослідники, які навіть викреслили українців з переліку слов'ян. Вони стверджували, що це нащадки кочових народів. Але це все повна нісенітниця", - продовжив Путін.

Він розповів журналістам, що росіяни мають знати істину і розуміти, що "на якомусь етапі відбулись елементи реальної ідентичності і ставитись до цього з повагою".

Протягом всієї пресконференції Володимир Путін дуже часто, відповідаючи на не пов'язані з Україною питання, звертався до теми походження українців.

Також він вкотре намагався переконати, що росіяни, білоруси та українці є одним народом.

За його словами, в Росії раніше жили 3 мільйони українців, а потім з Донбасу приїхало ще 3 мільйони переселенців.

До війни на Донбасі на території Луганської та Донецької областей жили близько 6,6 мільйона людей.

За приблизними підрахунками української сторони, на непідконтрольних територіях опинились 3,8 млн людей, а на контрольованих 2,6 млн.

При цьому, за офіційними даними української влади, на контрольовану урядом територію України з того боку переїхали понад мільйон осіб.

Ще одне повторення від Путіна – нібито причорноморські регіони України не є українськими, а подаровані Леніним від Росії у радянські часи. Ці ж самі тези він озвучував в 2014 та 2015 роках, коли обґрунтовував ідею Новоросії.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.