АНОНС: Презентація щоденників Івана Лисяка-Рудницького

Щоденники проливають нове світло на центральні сюжети української історії XX століття, а також на формування Івана Лисяка-Рудницького як історика.

У Києві відбудеться презентація щоденників видатного історика української суспільно-політичної думки, політолога та публіциста Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), повідомляють організатори у Facebook.

 

Видання щоденників покриває широкий спектр подій його біографії – життя Львова у 1930-х рр., української громади Кракова у 1939–1940 рр., побуту в нацистському Берліні та окупованій Празі 1940–1945 рр., побуту на еміґрації у Західній Європі та США у 1945–1954 рр. і, нарешті, в радянській Москві і в радянському Києві у 1970-х рр.


Учасники презентації:

Ярослав Грицак, історик, д. і. н., редактор-засновник "України Модерної", професор Українського католицького університету та директор Інституту історичних досліджень Львівського Національного університету ім. І. Франка;

Юрій Шаповал, історик, д. і. н., професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України;

Модеруватиме захід Леонід Фінберг, директор Центру Юдаїки – Judaica Center, головний редактор видавництва Дух і Літера.


Час: 23 грудня, понеділок, 18.00


Місце:
Центр польських та європейських студій НаУКМА (вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу НаУКМА)

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".