На Тернопільщині перепоховали останки воїнів УПА. ФОТО

20 грудня 2019 року у місті Шумську, що на Тернопільщині, відбулося урочисте перепоховання вояків Української повстанської армії, учасників збройного підпілля ОУН, закатованих НКВД у 1940-1950-х роках.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 
Фото: УІНП

Меморіальні заходи складалися із божественної літургії в Святопреображенському храмі Шумська, урочистої ходи містом до цвинтаря та чину похорону, а також громадської панахиди на площі Героїв Майдану.

Завершився чин похорону на місцевому цвинтарі біля могили курінного УПА Василя Процюка - "Кропиви" та невідомих повстанців.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

"Ми пишаємось тим, що ці роботи з пошуку, ексгумації та перепоховання вояків УПА були проведені на замовлення і коштом Українського інституту національної пам'яті.

Змінюється керівництво держави, керівництво Інституту, а вшанування борців за незалежність України залишається пріоритетом державної політики в сфері відновлення та збереження національної пам'ять", - прокоментував присутній на заході співробітник Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

Участь у заході взяли: місцеві жителі, заступник начальника управління – начальник відділу обліку та збереження місць пам'яті Управління інституційного забезпечення політики національної пам'яті Українського інституту національної пам'яті Павло Подобєд, відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета, представники місцевої та обласної влади, військові 44-ї ОАБр, а також реконструктори військово-історичного клубу "Повстанець" в одностроях УПА.

 
Фото: УІНП
 
Фото: УІНП

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.