У Кракові після тривалого ремонту відкрили найстарший у Польщі музей. ФОТО

У Кракові, після 10 років ремонту, урочисто відкрили Музей князів Чарторийських, у якому є, зокрема, найцінніша картина польських колекцій - «Пані з горностаєм» Леонардо да Вінчі.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Відремонтований Музей князів Чарторийських у Кракові
Відремонтований Музей князів Чарторийських у Кракові
ФОТО: PAP/Jacek Bednarczyk

Від п'ятиниці, 20 грудня, у Кракові можна відвідати відновлений Музей князів Чарторийських. Найстарший у Польщі музей після 10 років урочисто відкрили у четвер, там представлені оновлені інтер'єри та на третину більша виставка.

Куратор у Королівському замку у Варшаві, доктор Артур Бадах наголосив, що колекція Чарторийських – це унікальна колекція надзвичайно важливих та цінних культурних об'єктів:

"Ми говоримо не тільки про художню цінність окремих творів, але не забуваймо, що Ізабела Чарторийська збирала також історично цінні предмети, що були свідками чогось, іноді у зв'язку з якоюсь легендою, що її оточувала".

За словами Артура Бадаха, колекція Чарторийських – це здебільшого унікальні предмети, що належали, наприклад, польським правителям, відомим письменникам, мислителям.

 
Фото: PAP/Jacek Bednarczyk

Найціннішим об'єктом у колекції є картина Леонардо да Вінчі "Пані з горностаєм", що займе особливий простір у музеї. Авторка монографії про цю картину Катажина Бік підкреслила, що це унікальний твір:

"Це абсолютно незаперечно найцінніша картина у польських колекціях. Не йдеться тільки про ціну, бо на мистецькому ринку вона могла коштувати буд-яку ціну.

Натомість йдеться про важливість, її місце у творчості Леонардо да Вінчі, про її новаторську рису. Ця картина є чудовим, завершеним портретом. І першим від античних часів портретом з твариною".

Найцінніша картина усіх польських колекцій - картина Леонардо да Вінчі
Найцінніша картина усіх польських колекцій - картина Леонардо да Вінчі "Пані з горностаєм" у Музеї князів Чарторийських
Фото: PAP/Jacek Bednarczyk

А на виставці картин, крім твору Леонарда да Вінчі, можна побачити роботи Рембрандта, Матейка та Яна Норбліна.

Ремонт у Палаці князів Чарторийських у Кракові тривав від 2010 року.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.