У Кракові після тривалого ремонту відкрили найстарший у Польщі музей. ФОТО

У Кракові, після 10 років ремонту, урочисто відкрили Музей князів Чарторийських, у якому є, зокрема, найцінніша картина польських колекцій - «Пані з горностаєм» Леонардо да Вінчі.

Про це повідомляє Польське Радіо.

Відремонтований Музей князів Чарторийських у Кракові
Відремонтований Музей князів Чарторийських у Кракові
ФОТО: PAP/Jacek Bednarczyk

Від п'ятиниці, 20 грудня, у Кракові можна відвідати відновлений Музей князів Чарторийських. Найстарший у Польщі музей після 10 років урочисто відкрили у четвер, там представлені оновлені інтер'єри та на третину більша виставка.

Куратор у Королівському замку у Варшаві, доктор Артур Бадах наголосив, що колекція Чарторийських – це унікальна колекція надзвичайно важливих та цінних культурних об'єктів:

"Ми говоримо не тільки про художню цінність окремих творів, але не забуваймо, що Ізабела Чарторийська збирала також історично цінні предмети, що були свідками чогось, іноді у зв'язку з якоюсь легендою, що її оточувала".

За словами Артура Бадаха, колекція Чарторийських – це здебільшого унікальні предмети, що належали, наприклад, польським правителям, відомим письменникам, мислителям.

 
Фото: PAP/Jacek Bednarczyk

Найціннішим об'єктом у колекції є картина Леонардо да Вінчі "Пані з горностаєм", що займе особливий простір у музеї. Авторка монографії про цю картину Катажина Бік підкреслила, що це унікальний твір:

"Це абсолютно незаперечно найцінніша картина у польських колекціях. Не йдеться тільки про ціну, бо на мистецькому ринку вона могла коштувати буд-яку ціну.

Натомість йдеться про важливість, її місце у творчості Леонардо да Вінчі, про її новаторську рису. Ця картина є чудовим, завершеним портретом. І першим від античних часів портретом з твариною".

Найцінніша картина усіх польських колекцій - картина Леонардо да Вінчі
Найцінніша картина усіх польських колекцій - картина Леонардо да Вінчі "Пані з горностаєм" у Музеї князів Чарторийських
Фото: PAP/Jacek Bednarczyk

А на виставці картин, крім твору Леонарда да Вінчі, можна побачити роботи Рембрандта, Матейка та Яна Норбліна.

Ремонт у Палаці князів Чарторийських у Кракові тривав від 2010 року.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.