Наказ про обмеження копіювання документів має бути скасований - новий голова ДАСУ

Анатолій Хромов, нещодавно призначений на посаду голови Державної архівної служби України, обіцяє найближчим часом домогтися скасування ухваленого в 2018 році Наказу Міністерства юстиції №2059/5, що обмежував можливості копіювання документів Національного архівного фонду.

Про це він заявив у інтерв'ю на радіо "Культура".

 

За словами Хромова, є домовленість про це з заступником міністра юстиції та з самим міністром.

"Ми розуміємо, що той минулорічний наказ щодо обмеження прав копіювання користувачами має бути скасований. Це принципова річ, і ми з цього маємо розпочати", - заявив він.

Чиновник додав, що для початку треба скасувати найбільш одіозні обмеження, а вже потім приступити до розробки нового порядку користування архівними документами. Чернетки цього вже є. 

Нагадаємо, наказом заборонено копіювати документи формату більшого за формат А4, а також документи із згасаючим чи слабоконтрастним текстом, документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям, залізогаловим чорнилом тощо. 

"Ухвалення Наказу встановлює монополію архівних установ на історію та обмежує конституційне право на інформацію.

Подібні кроки архівної служби не лише створюють ефект горловини пляшки, коли операційна неспроможність архівів виготовляти копії буде затягувати дослідження на роки, але і дасть можливість архівним працівникам бути модераторами історії, де архівний працівник волюнтаристично визначатиме, хто з дослідників заслуговує на допомогу", - заявляли представники наукових установ та громадських організацій, які у 2018 році почали кампанію за скасування цих правил.

Докладніше про проблему з вільним копіюванням архівних документів читайте в колонці Антона Земанека:

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.