Наказ про обмеження копіювання документів має бути скасований - новий голова ДАСУ

Анатолій Хромов, нещодавно призначений на посаду голови Державної архівної служби України, обіцяє найближчим часом домогтися скасування ухваленого в 2018 році Наказу Міністерства юстиції №2059/5, що обмежував можливості копіювання документів Національного архівного фонду.

Про це він заявив у інтерв'ю на радіо "Культура".

 

За словами Хромова, є домовленість про це з заступником міністра юстиції та з самим міністром.

"Ми розуміємо, що той минулорічний наказ щодо обмеження прав копіювання користувачами має бути скасований. Це принципова річ, і ми з цього маємо розпочати", - заявив він.

Чиновник додав, що для початку треба скасувати найбільш одіозні обмеження, а вже потім приступити до розробки нового порядку користування архівними документами. Чернетки цього вже є. 

Нагадаємо, наказом заборонено копіювати документи формату більшого за формат А4, а також документи із згасаючим чи слабоконтрастним текстом, документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям, залізогаловим чорнилом тощо. 

"Ухвалення Наказу встановлює монополію архівних установ на історію та обмежує конституційне право на інформацію.

Подібні кроки архівної служби не лише створюють ефект горловини пляшки, коли операційна неспроможність архівів виготовляти копії буде затягувати дослідження на роки, але і дасть можливість архівним працівникам бути модераторами історії, де архівний працівник волюнтаристично визначатиме, хто з дослідників заслуговує на допомогу", - заявляли представники наукових установ та громадських організацій, які у 2018 році почали кампанію за скасування цих правил.

Докладніше про проблему з вільним копіюванням архівних документів читайте в колонці Антона Земанека:

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Жіноче обличчя Норильського повстання

65 років тому 26 травня розпочалося Норильське повстання політичних в’язнів ГУЛАГу. Найдовше в історії – тривало 72 дні: до 4 серпня 1953 р. Його особливістю була активна участь у ньому жінок 6-ї жіночої зони, більшість з яких – українки.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".