Прем'єр Польщі відповів Путіну за образи поляків

Голова уряду Польщі Матеуш Моравецький звинуватив президента Росії у свідомому "оббріхуванні" Польщі щодо її ролі у Другій світовій війні.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на заяву прем'єр-міністра, яку оприлюднило посольство Польщі у Росії.

 

"Президент Путін неодноразово намагався оббрехати Польщу. Він завжди робив це свідомо. Зазвичай так відбувається, коли влада в Москві відчуває міжнародний тиск, пов'язаний з її діями. Тиск зовсім не на історичній, а на сучасній геополітичній арені", - ідеться у заяві Моравецького.

Пан Моравецький нагадав, що в останні тижні Росія зазнала низку серйозних поразок. За його словами, провалом закінчилася спроба повністю підпорядкувати собі Білорусь, Європейський Союз учергове продовжив санкції за незаконну анексію Криму.

"А переговори в "нормандському форматі" не тільки не мали наслідком скасування санкцій, але і відбулися на тлі чергового загострення - на цей раз з американської сторони - яке значно ускладнить реалізацію проєкту "Північний потік-2".

Одночасно російські спортсмени були відсторонені від участі в змаганнях на чотирироки за застосування допінгу", - додає польський прем'єр.

Матеуш Моравецький наголосив, що Польща стала першою жертвою Другої світової війни.

"Наша країна раніше за інших зіткнулася з агресією гітлерівської Німеччини і Радянської Росії. Саме Польща була першою державою, яка боролася за вільну Європу", - ідеться у заяві прем'єра.

Він наголошує, що саме союз Гітлера і Сталіна поклав початок Другій світовій війні.

"Підписаний 23 серпня 1939 пакт Молотова-Ріббентропа не був "договором про ненапад". Це був політичний і військовий союз, що ділив Європу на дві сфери впливу. (...) Союз Гітлера і Сталіна був негайно втілений в життя: 1 вересня 1939 гітлерівська Німеччина атакувала Польщу із заходу, півдня і півночі, а 17 вересня СРСР зробив те ж саме, нападаючи зі сходу", - заявив пан Моравецький. 

Він також звинуватив СРСР на чолі зі Сталіним у численних злочинах проти людства - Голодоморі, політичних репресіях - як проти своїх громадян, так і поляків.

"За всі ці злочини відповідальні комуністичні лідери, насамперед Йосип Сталін. Спроби через 80 років з початку Другої світової війни реабілітувати цю фігуру в політичних цілях чинного президента Росії повинні викликати рішучий протест кожного, хто має хоча б найменше уявлення про історію XX століття", - наголосив польський прем'єр.

Нагадаємо, нещодавно Путін звинуватив Польщу в розв'язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в "єврейському питанні".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.