Путін напряму звинуватив Польщу у змові з Гітлером

Президент Росії Володимир Путін звинуватив Польщу в розв’язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в «єврейському питанні».

Про це він заявив під час розширеної колегії Міноборони та на зустрічі з керівництвом Держдуми, повідомляє "Коммерсантъ".

 
Фото: Глєб Щєлкунов / "Коммерсантъ"

Видання пише, що "на адресу керівництва Польщі того часу з вуст президента Росії чулася добірна лайка".

Раніше на зустрічі з лідерами СНД Путін теж розкритикував Польщу. На колегії Міноборони він сказав все те саме, що і лідерам СНД, тільки тоді, пише видання, він користувався "архівними документами".

Путін розкритикував резолюцію Європейського парламенту, яка, на його думку, "ставить мало не на одну дошку Німеччину і Радянський Союз, натякаючи або навіть прямо кажучи про те, що Радянський Союз несе повну відповідальність за початок Другої світової війни".

"Це, звичайно, нісенітниця і маячня! Радянський Союз був останньою країною в Європі, яка підписала пакт про ненапад з Німеччиною. Останньою […] Так, пакт Молотова — Ріббентропа, так, він був підписаний. І там був секретний так званий договір про розподіл сфер впливу. А чим займалися європейські країни до цього?

Рівно тим самим! Усі зробили те ж саме! Починаючи з 1938 року, коли Гітлер висунув свої претензії на частину Чехословаччини, Велика Британія та Франція здали свого союзника, хоча в них був договір з Чехословаччиною про взаємодопомогу, і надали Гітлеру можливість захопити частину Чехословаччини", — заявив Путін.

Президент Росії також сказав, що на Мюнхенській конференції Гітлер "представляв інтереси Польщі".

"Але що зробили інші держави. Та ж сама Польща? Вони фактично вступили в змову з Гітлером! Прямо це видно за документами, за архівними документами! Ще питання, були там якісь секретні додатки чи не були — це неважливо! Важливо, як вони діяли. Діяли точно у змові! Просто документи, як вони вели переговори.

А на так званій Мюнхенській конференції Гітлер прямо представляв інтереси Польщі, частково — Угорщини... Прямо представляв інтереси, а потім ще полякам сказав: "Ви знаєте, як важко було відстоювати ваші інтереси". У нас це все в документах є".

Потім Путін торкнувся "єврейського питання": "Гітлер повідомив міністру закордонних справ, а потім послу Польщі в Німеччині, прямо сказав, що у нього є ідея вислати євреїв в Африку, у колонії! Уявляєте, 1938 рік, вислати євреїв з Європи в Африку! На вимирання! На знищення.

На що посол Польщі йому відповів, а потім це записав у своїй доповідній міністру закордонних справ Польщі пану Беку: "Коли я це почув, я йому відповів, що якщо він це зробить, ми поставимо йому чудовий памʼятник у Варшаві". Сволота, свиня антисемітська — інакше сказати не можна", — заявив російський президент.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.