Путін напряму звинуватив Польщу у змові з Гітлером

Президент Росії Володимир Путін звинуватив Польщу в розв’язанні Другої світової війни та підтримці Гітлера в «єврейському питанні».

Про це він заявив під час розширеної колегії Міноборони та на зустрічі з керівництвом Держдуми, повідомляє "Коммерсантъ".

 
Фото: Глєб Щєлкунов / "Коммерсантъ"

Видання пише, що "на адресу керівництва Польщі того часу з вуст президента Росії чулася добірна лайка".

Раніше на зустрічі з лідерами СНД Путін теж розкритикував Польщу. На колегії Міноборони він сказав все те саме, що і лідерам СНД, тільки тоді, пише видання, він користувався "архівними документами".

Путін розкритикував резолюцію Європейського парламенту, яка, на його думку, "ставить мало не на одну дошку Німеччину і Радянський Союз, натякаючи або навіть прямо кажучи про те, що Радянський Союз несе повну відповідальність за початок Другої світової війни".

"Це, звичайно, нісенітниця і маячня! Радянський Союз був останньою країною в Європі, яка підписала пакт про ненапад з Німеччиною. Останньою […] Так, пакт Молотова — Ріббентропа, так, він був підписаний. І там був секретний так званий договір про розподіл сфер впливу. А чим займалися європейські країни до цього?

Рівно тим самим! Усі зробили те ж саме! Починаючи з 1938 року, коли Гітлер висунув свої претензії на частину Чехословаччини, Велика Британія та Франція здали свого союзника, хоча в них був договір з Чехословаччиною про взаємодопомогу, і надали Гітлеру можливість захопити частину Чехословаччини", — заявив Путін.

Президент Росії також сказав, що на Мюнхенській конференції Гітлер "представляв інтереси Польщі".

"Але що зробили інші держави. Та ж сама Польща? Вони фактично вступили в змову з Гітлером! Прямо це видно за документами, за архівними документами! Ще питання, були там якісь секретні додатки чи не були — це неважливо! Важливо, як вони діяли. Діяли точно у змові! Просто документи, як вони вели переговори.

А на так званій Мюнхенській конференції Гітлер прямо представляв інтереси Польщі, частково — Угорщини... Прямо представляв інтереси, а потім ще полякам сказав: "Ви знаєте, як важко було відстоювати ваші інтереси". У нас це все в документах є".

Потім Путін торкнувся "єврейського питання": "Гітлер повідомив міністру закордонних справ, а потім послу Польщі в Німеччині, прямо сказав, що у нього є ідея вислати євреїв в Африку, у колонії! Уявляєте, 1938 рік, вислати євреїв з Європи в Африку! На вимирання! На знищення.

На що посол Польщі йому відповів, а потім це записав у своїй доповідній міністру закордонних справ Польщі пану Беку: "Коли я це почув, я йому відповів, що якщо він це зробить, ми поставимо йому чудовий памʼятник у Варшаві". Сволота, свиня антисемітська — інакше сказати не можна", — заявив російський президент.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.