На дні Шацького озера знайшли гербову печатку шляхтича. ФОТО

Гербову печатку XIX століття знайшли на дні одного з Шацьких озер та передали до Любомльського краєзнавчого музею.

Про це повідомляє dyvys.info.

 
Фото: volyn.com.ua

"Це типова приватна печатка шляхтича першої половини ХІХ століття. Визначити, кому належить, можна лише випадково – на ній немає герба, а лише ініціали. Можливо, вона належала комусь із місцевих землевласників.

На бронзовій підовальній (близькій за формою до овалу) печатці діаметром близько 20 мм зображено латинську літеру "R" та корону. Зі зворотного боку є вушко з отвором", – розповів доктор історичних наук Андрій Гречило, до якого музейні працівники звернулися за консультацією.

Хто став меценатом?

"Печатку було випадково знайдено на дні одного із Шацьких озер. На жаль, наші музеї не настільки багаті, щоб мати вільні кошти для скуповування предметів, що можуть бути гідно представлені на стендах.

Тож редакція "Газети Волинь" вирішала допомогти, аби цікавий та добре збережений експонат не осів у приватній колекції, не "поплив" за кордон, а став окрасою експозиції.

Відтак започатковуємо акцію "Стань другом музею". Ми профінансували купівлю печатки, і нині вона перебуває у фондах Любомльського краєзнавчого музею" - йдеться у повідомленні volyn.com.ua.

 
Фото: volyn.com.ua

Директор Любомльського краєзнавчого музею Юрій Фініковський вважає, що така річ могла бути виготовлена в одному екземплярі, а це ще більше ускладнює її атрибутацію.

"Все одно ми раді, що цей артефакт прикрасив колекцію Любомльського краєзнавчого музею", – розповідає краєзнавець.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.