АНОНС: Презентація книги-спогадів військових священиків «Капелани. На службі Богу і Україні»

Напередодні Дня Збройних сил України у Києві відбудеться презентація нового видання Українського інституту національної пам’яті «Капелани. На службі Богу і Україні».

Про це йдеться у повідомленні Інституту.

 

Книга "Капелани. На службі Богу і Україні" містить спогади військових капеланів різних конфесій, які від початку війни на сході України здійснювали душпастирське служіння серед українських воїнів.

Свідчення були записані Українським інститутом національної пам'яті в межах проекту "Усна історія АТО".

У розповідях героїв книги йдеться про особливості капеланського служіння на фронті під час протидії російській агресії, а також окреслюються етапи інституційного становлення капеланства у війську.

Укладачі книги, співробітниці УІНП Тетяна Ковтунович і Тетяна Привалко.

Захід буде пізнавальним для всіх, хто цікавиться історією російсько-української війни.

У відкритті заходу візьмуть участь:

Предстоятель Православної церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній (запрошено);

Митрополит Іоан, Голова Синодального управління військового духовенства Православної церкви України;

Андрій Зелінський, герой книги, заступник Керівника Департаменту військового капеланства, священик Української греко-католицької церкви, який став першим військовим капеланом при штабі АТО;

Василь Хіміч, секретар Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України; старший військовий капелан Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів;

Аліна Шпак, Перший заступник Голови Українського інститут національної пам'яті;

Тетяна Ковтунович, укладачка збірника, координаторка усноісторичних проектів Українського інституту національної пам'яті.

В обговоренні та презентації видання візьмуть участь герої книги: Андрій Зелінський, капелан, Українська греко-католицька церква; Омелян Білик, капелан, Православна церква України; Михайло Бучак, капелан, Православна церква України; Олександр Вронський, капелан, Православна церква України; Володимир Гладковський, капелан, Православна церква України; Дмитро Каран, капелан, заступник Голови СУВД, Православна церква України; Олег Дядюсь (Ігумен Макарій), капелан, Православна церква України; Дмитро Поворотний, капелан, Православна церква України; Андрій Полухін, капелан, Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів; Максим Стрихар, капелан, Православна церква України;

Модератор: Тетяна Ковтунович.

Захід організовано: Українським інститутом національної пам'яті та Синодальним управлінням військового духовенства Православної церкви України.

Час: 5 грудня, четвер, 18:30

Місце: актова зала Київської православної богословської академії, вул. Трьохсвятительська, 8, територія Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Вхід вільний, але потрібна попередня реєстрація.

Подія на Фейсбуку за посиланням, тут можна прочитати уривки спогадів, що увійшли до книги.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.