На Закарпатті хочуть відкрити пам'ятник лідеру боротьби за незалежність Угорщини. ФОТО

На площу Будапешт в Берегові привезли кінну статую Ференца Ракоці ІІ, лідера боротьби за незалежність Угорщини. Відкриття пам'ятника угорські ЗМІ анонсували на 17 грудня.

Про це повідомляє mukachevo.net.

 
Фото: mukachevo.net

Ініціаторами встановлення кінного пам'ятника Ференцу Ракоці ІІ є Товариство угорської культури Закарпаття (KMKSZ). Мрії про таку скульптуру були вже давно, але не вистачало фінансування. Тепер гроші знайшлися в Угорщини.

Постамент для пам'ятника з надписом "Сum Deo pro Patria et Libertate!" ("З Богом за Вітчизну та Свободу") встановили ще у червні.

 
Фото: mukachevo.net

Натомість досі невідомо чи надало Міністерство культури України свій висновок стосовно встановлення цього монумента, відповідно без дозволу проведення урочистостей 17 грудня залишається під знаком питання.

Автор скульптури – угорський митець Лайош Дьорфі.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.