Спецпроект

Парламент Валенсії визнав Голодомор геноцидом. ФОТО

У парламенті Валенсійської автономії Іспанії у середу розглянули питання визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Валенсійські депутати одноголосно ухвалили постанову "Про підвищення обізнаності та засудження великих злочинів ХХ століття, яким був Голодомор 1932-1933 років", повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Укрінформ

У своїх виступах представники всіх фракцій погодилися з оцінкою Голодомору як геноциду.

Крім того, у засіданні законодавчого органу цього суб'єкта Іспанії взяла участь генеральний консул України Оксана Драмарецька. Також були присутні півтора десятка діячів української громади, з якими зустрівся голова валенсійського парламенту Енрік Морера.

 
Фото: Укрінформ

У мотиваційній частині постанови йдеться про "найрішучіше засудження нелюдських та геноцидних дій, здійснених тоталітарним режимом Сталіна".

 
Фото: Укрінформ

Резолютивна частина документа закликає виконавчу владу сприяти "пізнанню та осуду Голодомору – разом із великими злочинами XX століття, диктатурами, формами репресій та знищення людських життів – щоб пам'ять про ці події слугувала попередженням для нинішніх та майбутніх поколінь валенсійців".

Як ідеться в ухваленій постанові, валенсійський Женералітат (уряд) у тримісячний термін має повідомити парламентський комітет з прав людини про вжиті заходи в цьому напрямку.

 
Фото: Укрінформ

Підготовкою та просуванням постанови займалася ГО Instituto 9 de Mayo в рамках розпочатого рік тому спільного проєкту з Генконсульством України в Барселоні.

За словами представників цієї громадської організації Пабло Хіля та Андрія Якубува, "ухвалене рішення ставить питання про наступні дії тутешньої влади, які ми будемо підтримувати, зокрема забезпечення відомостей про Голодомор в освітянській мережі, чого немає досі".


Довідково. У 2010 році комітет з питань освіти Конгресу депутатів Іспанії відхилив пропозицію, подану каталонською партією, про включення інформації щодо Голодомору до навчальних програм.

Раніше, до 75-х роковин Голодомору, також на пропозицію каталонської партії, жертви штучного голоду були вшановані іспанським парламентом – без визнання цих подій геноцидом.

На регіональному рівні в Іспанії, крім Валенсійської автономії, Голодомор визнаний геноцидом парламентами Країни Басків (2003), Каталонії (2007) та Балеарських островів (2007).

Валенсійське співтовариство (історично – Королівство Валенсія) відновило свою автономію у 1982 році. Столиця суб'єкту – Валенсія – є третім, після Мадрида та Барселони, містом Іспанії.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.