Держкіно анонсувало зйомки фільму про депортації українців з Польщі

Державне агентство України з питань кіно анонсувало початок виробництва документального фільму "Переселення 44-46".

Стрічка розповість історію примусового виселення 800 тис. поляків з УРСР та 480 тис. українців із сучасної території Польщі, здійснену за вказівкою Москви.

Факти викладатимуться через безпосередні спогади жертв примусової депортації. Базовий сюжет, навколо якого розкриватиметься історія, – реальна доля матері та доньки з одного з українських сіл Холмщини, повідомляє Газета.UA із посиланням на офіційну сторінку агентства.

 

Кінопроект "Переселення 44-46" став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору Держкіно. Режисером стрічки є Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, продюсер – Артем Денисов.

Держава покриє повну вартість виробництва стрічки – 4 млн 99 тис. грн. Реліз заплановано восени 2020 року.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.