Держкіно анонсувало зйомки фільму про депортації українців з Польщі

Державне агентство України з питань кіно анонсувало початок виробництва документального фільму "Переселення 44-46".

Стрічка розповість історію примусового виселення 800 тис. поляків з УРСР та 480 тис. українців із сучасної території Польщі, здійснену за вказівкою Москви.

Факти викладатимуться через безпосередні спогади жертв примусової депортації. Базовий сюжет, навколо якого розкриватиметься історія, – реальна доля матері та доньки з одного з українських сіл Холмщини, повідомляє Газета.UA із посиланням на офіційну сторінку агентства.

 

Кінопроект "Переселення 44-46" став одним із переможців Дванадцятого конкурсного відбору Держкіно. Режисером стрічки є Олеся Моргунець-Ісаєнко, автор сценарію – Тарас Лазер, продюсер – Артем Денисов.

Держава покриє повну вартість виробництва стрічки – 4 млн 99 тис. грн. Реліз заплановано восени 2020 року.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище