Уламки корабля XVI століття знайшли в центрі Стокгольма

У центрі столиці Швеції, в районі на схід від парку Кунгстредгорден, який кілька століть був заповнений водою, проходять роботи по зміцненню фундаменту одного з будинків XIX століття, що належить місцевому банку. Робітники натрапили там на залишки старовинного корабля.

Про це пише "Ліга".

Частини дерев'яного корпусу корабля знаходилися під двором будівлі.

 

Дослідники з'ясували, що судно називалося "Самсон" і було побудовано за наказом шведського короля Карла IX в кінці XVI століття.

"Самсон" був зроблений з сосни і досягав у довжину 30 метрів.

Відзначається, що знахідка незвичайна тим, що датована перехідною епохою між старим і новим суднобудуванням. Подібних прикладів археологи раніше не зустрічали.

В історичних архівах записи про "Самсона" закінчуються 1607 року.

"Корабель був покинутий на початку XVII століття. Ймовірно, всі рухомі об'єкти з нього зняли, а його залишили на березі. У цьому ж районі ми знайшли сміття, що залишилося від місцевих жителів того часу: монети, шматки скла і кераміки, а також глиняну кульку , який, можливо, був дитячою іграшкою ", - розповів археолог Філіп Тонемар.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.