АНОНС: У Києві відбудеться Вечір Різдвяних Василів

У січні традиційно відбувається Вечір Різдвяних Василів, започаткований у 1989 році Євгеном Сверстюком в пам’ять про Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака та Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Цьогоріч Вечір відбудеться 12 січня, у День українського політв'язня, що відзначається від 1975 року за ініціативи В'ячеслава Чорновола.

Саме цього дня 1972 року в Україні розпочався "генеральний погром" українського шістдесятництва: упродовж кількох днів було заарештовано цілу плеяду відомих представників національно-демократичного руху: Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Івана Дзюбу, В'ячеслава Чорновола, Івана Геля та інших.

На жаль, Україні досі доводиться боротись за визволення своїх синів і дочок – сучасних політв'язнів Кремля. Тому на Вечорі Різдвяних Василів спогади про дисидентське небобратство та про феномен "прямостояння" межуватимуть з роздумами про історичні уроки, які повторюються, про нинішніх кремлівських бранців та сучасну, імперську тоталітарну Росію.


До слова на Вечорі запрошені:

Володимир В'ятрович – народний депутат України;

Орися Сокульська – голова Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих;

Василь Овсієнко – колишній політв'язень, історик дисидентського руху;

Маргарита Довгань – шістдесятниця, громадська та культурна діячка;

Олесь Шевченко – колишній політв'язень, громадський діяч, учасник національно-визвольного руху;

Олексій Сінченко – літературознавець;

Олександра Матвійчук – правозахисниця, голова правління Центру громадянських свобод;

Олег Сенцов та Володимир Балух – політв'язні путінського режиму;

Олександр Сугоняко – громадський діяч, шеф-редактор газети "Наша віра";

Віра Соловйова – директорка видавництва "Кліо", ініціаторка вечора.


На Вечорі будуть представлені книги про рух опору 60-80-х років, спогади Василя Овсієнка, Євгена Сверстюка, Маргарити Довгань, Іванни Мащак та ін., а також спогади про Василя Стуса.


Організатори заходу: Київська міська рада, Видавництво "Кліо", ГО "Центр Громадянських Свобод"


Час: 12 січня, неділя, 16.00


Місце: Колонна зала КМДА, вул. Хрещатик, 36

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.