Коштовності, вкрадені зі скарбниці у Дрездені, виставили на продаж в Ізраїлі

Два з ювелірних виробів, викрадених під час недавнього пограбування в одному з найбагатших музеїв Німеччини, як стверджується, виставлені на продаж в Ізраїлі.

Про це заявили в ізраїльській консалтинговій фірмі CGI Group, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на агентство DPA.

 

Особи, які стверджують, що у них є два комплекти коштовностей із "Зеленого склепіння" Дрездена – дрезденський білий діамант і нагрудна зірка польського ордена Білого Орла, - запропонували обидва предмети за 9 мільйонів євро в серії електронних листів, сказала Цвіка Неф, виконавчий директор групи CGI.

Однак державний орган, що відповідає за "Зелене склепіння", з обережністю поставився до заяв і заявив, що не працює з CGI.

"Компанія не встановила контакт із нами", - сказав Стефан Адам, представник Дрезденської державної художньої колекції.

Двоє грабіжників проникли в "Зелене склепіння", де зберігається одна з найдавніших і найкраще збережених в Європі колекцій скарбів, через заґратоване вікно в ранні години 25 листопада і використовували сокиру для доступу до вітрин в ювелірному залі.

Дрезденський білий діамант і польський орден Білого Орла були серед більш ніж двох десятків предметів, вкрадених в ході пограбування, яке тривало всього кілька хвилин.

Розташована в Тель-Авіві CGI Group повідомила, що з нею зв'язалася юридична фірма від імені керівництва музею.

Ймовірні грабіжники вимагали оплати в біткоїнах.

"Вся інформація була передана в режимі реального часу земельній прокуратурі Дрездена", - сказала Неф.

Німецька поліція повідомила, що з ними зв'язалися 1200 інформаторів з Німеччини та інших країн, які висловили бажання допомогти в розслідуванні. Однак їхня інформація не стала в пригоді.

Як повідомлялося, поліція пропонує винагороду в розмірі 500 000 євро за корисну інформацію.

"Зелене склепіння", в якому знаходиться ювелірна кімната, залишається закритим для публіки приблизно через півтора місяця після пограбування. Поки не зрозуміло, коли воно знову відкриється.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.