У Дрездені з музею викрали «безцінні» коштовності на 1 млрд євро

У Дрездені злодії пограбували музей старовинних ювелірних виробів «Зелене склепіння», викравши «безцінні» експонати початку XVIII століття, повідомляє місцева поліція і представники музею.

Про це інформує Радіо Свобода.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель у музеї
Канцлер Німеччини Анґела Меркель у музеї "Зелене склепіння" (архівне фото)

За повідомленням, на камери відеоспостереження в музеї потрапили двоє підозрюваних. Вони проникли в музей через вікно вранці 25 листопада, попередньо розпилявши ґрати і розбивши скло. Їхні особи поки що не встановлені.

Грабіжники розбили три вітрини і забрали коштовності. Збитки попередньо оцінюють приблизно в мільярд євро.

У музеї зберігають близько чотирьох тисяч коштовностей, виготовлених зі слонової кістки, срібла, золота і дорогоцінного каміння.

Директор музею Маріон Акерманн охарактеризувала викрадені витвори як "безцінні", і заявила, що їх неможливо буде продати на відкритому ринку.

"Ми говоримо тут про об'єкти величезної культурної цінності, – додав заступник директора музею Дірк Синдрам. – Це майже світова культурна спадщина. Ніде більше немає колекції прикрас у такому вигляді, якості й кількості".

Ця колекція була заснована у XVIII столітті саксонським курфюрстом Августом Сильним. Колекція вціліла під час Другої світової війни, вона була вивезена в Москву як військовий трофей, але в 1958 році її було повернуто в Дрезден.

Один з найвідоміших і найцінніших скарбів музею, Дрезденський зелений діамант, не був викрадений, оскільки він зараз перебуває на виставці в нью-йоркському Метрополітен-музеї.

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села