Спецпроект

Справу визнання митрополита Андрея Шептицького Праведником Народів Світу можуть розглянути повторно

Про таку заяву ізраїльського інституту «Яд Вашем» повідомив синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко, один із ініціаторів листа із проханням визнання праведного митрополита Андрея Шептицького Праведником народів світу.

Про це йдеться на сайті Синоду єпископів УГКЦ.

Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький

9 січня 2020 року на ім`я Голови координаційної ради ювілею 150-ліття від дня народження блаженного Климентія Шептицького з національного меморіалу катастрофи і героїзму "Яд Вашем" надійшла відповідь у справі звернення щодо визнання митрополита Андрея Шептицького Праведником народів світу.

З таким проханням до згаданої інституції звернулися учасники міжнародної наукової конференції: "Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях блаженного Католицької Церкви", яка проходила у Львові 16 листопада 2019 року.

У відповіді підписантам згаданого звернення пані Катя Гусарова, керівник сектору країн СНД у відділі "Праведники народів світу" Яд Вашем, звертає увагу на те, що "питання про нагородження митрополита Андрея не раз піднімалося і обговорювалося спеціальною комісією з присвоєння цього почесного звання.

Серед членів комісії був і равин Давид Кахане, який брав участь в обговоренні цього питання. Через широко відомі причини (співпраця з німецькими окупантами, участь у створенні дивізії СС "Галичина") комісія не прийняла позитивного рішення".

При цьому офіційний представник Інституту "Яд Вашем" зазначає, що "справу митрополита Андрея можна повернути на повторний розгляд, якщо будуть отримані невідомі дотепер документи і свідчення, які по-новому висвітлюють діяльність митрополита в період німецької окупації".

Слід зазначити, що у справі вивчення спадщини митрополита Андрея УГКЦ знаходиться на початковому етапі, адже до сих пір немає жодної окремої наукової інституції, яка б займалася цим питанням.

Зрештою, питання беатифікації митрополита Андрея у багатьох аспектах також впирається у питання детального вивчення його життя і діяльності.

Цього року виповнюється 155 років від дня народження праведного митрополита Андрея. В УГКЦ переконані, що кожну таку дату повинні використовувати для ознайомлення ширшого загалу нашого суспільства з його думками та ідеями, цінностями, на яких він будував життя Церкви і України.

Радянські служби безпеки утримували цілі департаменти, які десятиліттями працювали над очерненням постаті митрополита Андрея, адже прекрасно розуміли, що він є символом не тільки УГКЦ, але й символом незалежної України. А тому, потрібно буде ще дуже багато часу, щоб належно пізнати і осмислити його спадщину.

Беатифікація митрополита Андрея, на яку сподівається УГКЦ, відкриє дорогу до його публічного почитання як святого мужа Церкви. Але, завдання пізнати його спадщину і передати її наступним поколінням ніхто за нас не виконає.

У певній мірі процес беатифікації митрополита Андрея тісно переплітається з процесом його визнання Праведником народів світу.

Визнання митрополита Андрея Праведником народів світу для українців — це питання історичної справедливості, а для врятованих ним євреїв — це питання честі і боргу перед Мойсеєм Українського народу, який у XX ст. у часи Другої світової війни став також своєрідним Мойсеєм, який рятував їх перед знищенням тоталітарною системою нацизму.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.