Спецпроект

Справу визнання митрополита Андрея Шептицького Праведником Народів Світу можуть розглянути повторно

Про таку заяву ізраїльського інституту «Яд Вашем» повідомив синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко, один із ініціаторів листа із проханням визнання праведного митрополита Андрея Шептицького Праведником народів світу.

Про це йдеться на сайті Синоду єпископів УГКЦ.

Митрополит Андрей Шептицький
Митрополит Андрей Шептицький

9 січня 2020 року на ім`я Голови координаційної ради ювілею 150-ліття від дня народження блаженного Климентія Шептицького з національного меморіалу катастрофи і героїзму "Яд Вашем" надійшла відповідь у справі звернення щодо визнання митрополита Андрея Шептицького Праведником народів світу.

З таким проханням до згаданої інституції звернулися учасники міжнародної наукової конференції: "Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях блаженного Католицької Церкви", яка проходила у Львові 16 листопада 2019 року.

У відповіді підписантам згаданого звернення пані Катя Гусарова, керівник сектору країн СНД у відділі "Праведники народів світу" Яд Вашем, звертає увагу на те, що "питання про нагородження митрополита Андрея не раз піднімалося і обговорювалося спеціальною комісією з присвоєння цього почесного звання.

Серед членів комісії був і равин Давид Кахане, який брав участь в обговоренні цього питання. Через широко відомі причини (співпраця з німецькими окупантами, участь у створенні дивізії СС "Галичина") комісія не прийняла позитивного рішення".

При цьому офіційний представник Інституту "Яд Вашем" зазначає, що "справу митрополита Андрея можна повернути на повторний розгляд, якщо будуть отримані невідомі дотепер документи і свідчення, які по-новому висвітлюють діяльність митрополита в період німецької окупації".

Слід зазначити, що у справі вивчення спадщини митрополита Андрея УГКЦ знаходиться на початковому етапі, адже до сих пір немає жодної окремої наукової інституції, яка б займалася цим питанням.

Зрештою, питання беатифікації митрополита Андрея у багатьох аспектах також впирається у питання детального вивчення його життя і діяльності.

Цього року виповнюється 155 років від дня народження праведного митрополита Андрея. В УГКЦ переконані, що кожну таку дату повинні використовувати для ознайомлення ширшого загалу нашого суспільства з його думками та ідеями, цінностями, на яких він будував життя Церкви і України.

Радянські служби безпеки утримували цілі департаменти, які десятиліттями працювали над очерненням постаті митрополита Андрея, адже прекрасно розуміли, що він є символом не тільки УГКЦ, але й символом незалежної України. А тому, потрібно буде ще дуже багато часу, щоб належно пізнати і осмислити його спадщину.

Беатифікація митрополита Андрея, на яку сподівається УГКЦ, відкриє дорогу до його публічного почитання як святого мужа Церкви. Але, завдання пізнати його спадщину і передати її наступним поколінням ніхто за нас не виконає.

У певній мірі процес беатифікації митрополита Андрея тісно переплітається з процесом його визнання Праведником народів світу.

Визнання митрополита Андрея Праведником народів світу для українців — це питання історичної справедливості, а для врятованих ним євреїв — це питання честі і боргу перед Мойсеєм Українського народу, який у XX ст. у часи Другої світової війни став також своєрідним Мойсеєм, який рятував їх перед знищенням тоталітарною системою нацизму.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".