У МЗС Ізраїлю засудили прославлення осіб, відповідальних за вбивство євреїв в Україні

У заяві йдеться, що збереження пам'яті про Голокост та боротьба з антисемітизмом не є внутрішньою справою будь-якої країни.

У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю засудили прославлення осіб, відповідальних за вбивство євреїв і антисемітських ідеологів в Україні. Відповідну заяву опубліковано на сайті МЗС.

 

"Особи, відповідальні за вбивства євреїв під час Голокосту і погромів, а також антисемітські ідеологи українського національного руху недавно стали об'єктом публічного прославлення в Україні", - йдеться в повідомленні.

У відповідь на це МЗС Ізраїлю висловило своє засудження цих явищ і підкреслило наступне:

"Збереження пам'яті про Голокост та боротьба з антисемітизмом, включаючи прославлення антисемітів і вбивць євреїв, не є внутрішньою справою будь-якої країни.

Навпаки, це основні обов'язки та відповідальність кожного ізраїльського дипломата. Він є загальним моральним боргом перед Ізраїлем і його численними союзниками по всьому світу".

Нагадуємо, що речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

8 січня Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького.

10 січня Посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко під час зустрічі з МЗС Ізраїлю відповів на критику, яку озвучив його ізраїльський колега Джоел Ліон щодо вшанування лідерів ОУН Андрія Мельника, Степана Бандери, письменника, політичного діяча Івана Липи і його сина Юрія Липи.

Тарас Шевченко і Мочиморди: "Щирий жрець спиртуозностей"

"Чого б ми оце з тобою не сотворили, та ба, у мене така суха морда, що аж сумно... Намочи, серце, морду, та намочи не так чортзнаяк, а так як треба. Та пом’яни во псалмі Бахусові щирого жерця спиртуозностей Т. Шевченка..."

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.