У МЗС Ізраїлю засудили прославлення осіб, відповідальних за вбивство євреїв в Україні

У заяві йдеться, що збереження пам'яті про Голокост та боротьба з антисемітизмом не є внутрішньою справою будь-якої країни.

У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю засудили прославлення осіб, відповідальних за вбивство євреїв і антисемітських ідеологів в Україні. Відповідну заяву опубліковано на сайті МЗС.

 

"Особи, відповідальні за вбивства євреїв під час Голокосту і погромів, а також антисемітські ідеологи українського національного руху недавно стали об'єктом публічного прославлення в Україні", - йдеться в повідомленні.

У відповідь на це МЗС Ізраїлю висловило своє засудження цих явищ і підкреслило наступне:

"Збереження пам'яті про Голокост та боротьба з антисемітизмом, включаючи прославлення антисемітів і вбивць євреїв, не є внутрішньою справою будь-якої країни.

Навпаки, це основні обов'язки та відповідальність кожного ізраїльського дипломата. Він є загальним моральним боргом перед Ізраїлем і його численними союзниками по всьому світу".

Нагадуємо, що речниця МЗС Катерина Зеленко в коментарі УНН зазначила, що відродження та збереження національної пам'яті українського народу - "один з пріоритетних напрямів державної політики України". "Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв", - сказала вона.

Такою була відповідь Зеленко на попередній лист послів Польщі та Ізраїлю щодо вшанування в Україні низки діячів, серед яких лідери ОУН Андрій Мельник та Степан Бандера.

8 січня Міністерство закордонних справ України викликало на розмову посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького.

10 січня Посол України в Ізраїлі Геннадій Надоленко під час зустрічі з МЗС Ізраїлю відповів на критику, яку озвучив його ізраїльський колега Джоел Ліон щодо вшанування лідерів ОУН Андрія Мельника, Степана Бандери, письменника, політичного діяча Івана Липи і його сина Юрія Липи.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".