У Новограді-Волинському під час розкопок замку знайшли майже 200 артефактів. ФОТО

Під час розкопок на території Звягельського замку в Новограді-Волинському Житомирської області археологи в одному із шурфів натрапили на 196 артефактів.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Житомирський обласний краєзнавчий музей.

 

"Під час розкопок шурфа загалом було зібрано 196 предметів. Серед них фрагменти вінець, стінок, денець та ручок різноманітних типів глиняного посуду XVII – XIX ст., зокрема, горщиків, мисок і полумисків, макітер, тарілок, глеків, покришок, мальованого і підполив'яного посуду, а також уламки пічних і декоративних кахлів, фрагмент чашечки тютюнової люльки, скляний шлак, шматки берести, фрагменти порцелянових і скляних посудин, залізні ковані цвяхи, лезо ножа і стрижень із загостреним кінцем, вироби із кольорових металів і гільз патронів, кістки дрібних і крупних домашніх тварин", - йдеться у повідомленні.

 

Зазначається, що археологи заклали розвідувальний шурф у північно-західній частині замку, аби з'ясувати потужність і стан культурних нашарувань та відшукати оборонні споруди, які прикривали замок із західної сторони, зокрема кам'яну стіну і рів.

Шурф доведено до глибини 4,10 м. Зафіксовано, що культурні нашарування на зазначеній ділянці доволі потужні.

 

"Під час зачистки на глибині 0,80 – 0,90 м від рівня сучасної поверхні вдалося натрапили на скупчення розкиданих каменів, а трохи нижче, у східній частині шурфа, і рештки власне стіни замку.

Встановлено, що на зазначеній ділянці зовнішню стіну було зруйновано і, можливо, розібрано зверху та на глибину 1,20 – 1,35 м нижче рівня сучасної поверхні", - додають в музеї.

Дослідники припускають, що стіну замку могли знищити упродовж XVIII – ХІХ ст., коли власникам міста, зокрема Любомирським, надали дозвіл на розбір оборонних споруд замку і використання каміння з них для будівництва культових споруд, наприклад, костелу.

 

Довідково. Звягельський замок на початку XVI століття почав будувати князь Костянтин Острозький. Під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницього замок захопили козаки, а в ході штурму зруйнували кілька веж та частину стіни.

Коли місто перейшло у власність князів Любомирських, будівлю перетворили на мисливський замок, а згодом частину муру замку розібрали. Наприкінці 1980-х років реконструювали фрагмент фортечної стіни замку та одну з оборонних веж.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".