Рада ухвалила закон про збереження культурних цінностей у музеях Донбасу та Криму

Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження культурних цінностей)".

Відповідне рішення підтримали 304 народних депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Цим законом вносяться зміни до законів України "Про культуру", "Про музеї та музейну справу" в частині призначення керівників закладів культури, які перебувають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Документ визначає їхнє призначення за спрощеною процедурою, а також передачу Україні культурних цінностей, які збереглися в цих закладах.

Законом визначено, щоб Міністерство культури, молоді та спорту призначало керівників державних і комунальних закладів культури на тимчасово окупованих територіях Донбасу, Криму та Севастополя шляхом укладення з ними контракту на п'ять років або внесення змін до укладеного з ними контракту (якщо керівник очолює державний чи комунальний заклад на умовах сумісництва) після співбесіди.

Передбачається, що керівник державного чи комунального закладу культури може бути призначений керівником на умовах сумісництва в іншому державному чи комунальному закладі культури виключно відповідного функціонального спрямування.

Окрім того, закон встановлює, щоб на період тимчасової окупації Міністерство культури, молоді та спорту визначило з переліку музеїв, затвердженого урядом, головного зберігача музейних предметів і музейних колекцій, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, шляхом прийняття рішення про передачу на постійне або тимчасове зберігання.

Цей закон набуває чинності наступного дня після його опублікування в парламентській газеті "Голос України".

Проєкт закону №2187 у ВР зареєструвала група народних депутатів на чолі з головою з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександром Ткаченком 30 вересня з ініціативи Міністерства культури, молоді та спорту України.

29 жовтня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити цей законопроєкт за основу.

У першому читанні парламент ухвалив цей документ 30 жовтня.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей