Рада ухвалила закон про збереження культурних цінностей у музеях Донбасу та Криму

Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження культурних цінностей)".

Відповідне рішення підтримали 304 народних депутати, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Цим законом вносяться зміни до законів України "Про культуру", "Про музеї та музейну справу" в частині призначення керівників закладів культури, які перебувають на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Документ визначає їхнє призначення за спрощеною процедурою, а також передачу Україні культурних цінностей, які збереглися в цих закладах.

Законом визначено, щоб Міністерство культури, молоді та спорту призначало керівників державних і комунальних закладів культури на тимчасово окупованих територіях Донбасу, Криму та Севастополя шляхом укладення з ними контракту на п'ять років або внесення змін до укладеного з ними контракту (якщо керівник очолює державний чи комунальний заклад на умовах сумісництва) після співбесіди.

Передбачається, що керівник державного чи комунального закладу культури може бути призначений керівником на умовах сумісництва в іншому державному чи комунальному закладі культури виключно відповідного функціонального спрямування.

Окрім того, закон встановлює, щоб на період тимчасової окупації Міністерство культури, молоді та спорту визначило з переліку музеїв, затвердженого урядом, головного зберігача музейних предметів і музейних колекцій, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, шляхом прийняття рішення про передачу на постійне або тимчасове зберігання.

Цей закон набуває чинності наступного дня після його опублікування в парламентській газеті "Голос України".

Проєкт закону №2187 у ВР зареєструвала група народних депутатів на чолі з головою з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександром Ткаченком 30 вересня з ініціативи Міністерства культури, молоді та спорту України.

29 жовтня гуманітарний комітет рекомендував Раді ухвалити цей законопроєкт за основу.

У першому читанні парламент ухвалив цей документ 30 жовтня.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.