На місці найбільшого бою УПА побудують меморіальний комплекс

Біля урочища Гурби на Рівненщині побудують меморіальний комплекс. Наразі відділ культури і туризму Здолбунівської РДА оголосили тендер на початок робіт.

В Здолбунівській РДА планують розпочати будівництво меморіального комплексу "Героям Гурбинської битви" біля урочища Гурби, на території Будеразької сільської ради. Про це повідомляє Рівне1.

 

Очікувана вартість проекту становить понад 8 мільйонів гривень. Як повідомила начальниця відділу культури і туризму Елеонора Стеценко, цьогоріч роботи розпочнуть. Все тому, що 1 мільйон гривень вже на будівництво закладено у бюджеті. Також можливі і додаткові надходження на проект.

Проектом передбачено облаштування колонади, встановлення пандуса, освітлення, влаштування свердловини, облаштування території, сходів та інше.

Незабаром Здолбунівська РДА представить повну візуалізацію проекту будівництва.


Довідка. Найбільшим зіткненням УПА з ВВ НКВД стали бої у Кременецьких лісах навколо урочища Гурби на межі Рівненщини й Тернопільщини навесні 1944 р., коли 3–4 тис. бійців прорвалися з кільця оточення, яке налічувало, за різними даними, 15–30 тисяч радянських солдатів.

У квітні 1944 р. розвідка НКВД помітила велику концентрацію підрозділів УПА в масиві Кременецьких лісів на межі Рівненської та Тернопільської обл. 21 квітня чотири бригади Внутрішніх військ і кавалерійський полк за підтримки танків і штурмових літаків взяли ліс у кільце.

В оточенні опинилося шість куренів УПА і велике з'єднання "Холодний Яр". Крім того, в лісі переховувалися цивільні, які втікали від радянських репресій або були мобілізовані до повстанських лав (біля тисячі осіб).

Оточені повстанці вирили окопи й облаштували позиційну оборону за фронтовою тактикою, що в умовах партизанської війни було явищем винятковим. Протягом 21–27 квітня відбулося 26 боєзіткнень із Внутрішніми військами, деякі з яких тривали по 8–11 годин. Та найбільший бій стався під с. Гурби 24 квітня.

Оцінивши обстановку, командувач силами УПА Петро Олійник – "Роман" дав наказ на прорив. Ціною великих втрат у людях, артилерії, зброї та спорядженні повстанці вирвалися з пастки. Загальні втрати повстанців і цивільних історики оцінюють як близько 400 людей. Чекістські втрати склали теж кількасот бійців.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.