У Києві на благодійному концерті зберуть кошти на відновлення будинку Леонтовича

У Freedom Hall 23 січня відбудеться благодійний концерт, організований з метою збереження будинку українського композитора, автора всесвітньо відомої композиції «Щедрик» Миколи Леонтовича.

Про це Укрінформу повідомили у Фонді гуманітарного розвитку України, який організовує благодійний захід.

 

"Ми не можемо спостерігати осторонь, як десятиліттями ігнорується проблема будиночку дитинства Миколи Леонтовича, доведеного на сьогодні до аварійного стану. Ми маємо врятувати цю унікальну історичну пам'ятку заради майбутнього", - сказала організаторка заходу Наталія Заболотна.

У концерті візьмуть участь Наталія Могилевська, Тayanna, Тоня Матвієнко, Jerry Heil, Viktoria Vasalati, Анна Буткевич, Девід Аксельрод, Гайтана.

Доброчинну ініціативу також підтримають всесвітньо відомий хор "Щедрик" та один із найкращих у світі скрипалів-віртуозів Ілля Бондаренко.

Гостями урочистого прийому та благодійного концерту стануть народні депутати, політики, громадські лідери, посли іноземних держав, представники українського та міжнародного бізнесу, діячі культури та мистецтва, представники ЗМІ та всі небайдужі.

Під час заходу відбудеться благодійний аукціон. Свої лоти вже надали відомі українські митці, колекціонери та дизайнери. Серед них – сукні від Юлії Магдич, твори Олега Тістола, Дарини Момот, Миколи Маценка, Марка Гейка, Володимира Яковця, Михайла Демцю, Саїда Ахмаді, Олександра Ройтбурда, Ольги Рондяк, Юрія Соломка, Володимира Сая та інших. Заявлений також лот-джокер, який організатори поки що тримають у секреті.

Зібрані кошти будуть спрямовані на відновлення занедбаного будинку родини композитора Леонтовича у селі Шершні на Вінниччині.

Фонд гуманітарного розвитку України запрошує небайдужих українців долучитися до благодійної ініціативи та відвідати концерт. Благодійні квитки можна придбати на сайті Freedom Hall та в касах міста.


Як відомо, у лютому 2018-го року Фонд гуманітарного розвитку України оголосив про проведення архітектурного конкурсу ескізів реновації будинку та створення у Шершнях на Вінниччині комплексу Миколи Леонтовича, який об'єднає кілька культурних та освітніх об'єктів.

Автор кращого проєкту Олексій Семирог-Орлик запропонував збереження будинку Леонтовича у максимально автентичному вигляді завдяки використанню легких матеріалів та скла, що зможуть охороняти будівлю від впливу зовнішнього середовища.

Наразі в планах благодійників і місцевої громади – реновація й музеїфікація будинку. Окрім музею, планується створити на його базі дитячу музичну школу Миколи Леонтовича, театр просто неба та постійну резиденцію Святого Миколая.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.