АНОНС: Публічна дискусія «Чи ми – розділена нація?»

Український інститут національної пам’яті відновлює серію публічних дискусій «(Не)засвоєні уроки історії». Разом з істориками та лідерами суспільної думки пробуватимуть розібратися в питаннях національної самоідентифікації, проаналізувати суспільні настрої та шукатимуть шляхи подолання історичних комплексів.

Перша така зустріч під назвою "Чи ми – розділена нація?" відбудеться напередодні Дня Соборності України, повідомляють організатори.

 

Чому Акт Злуки 22 січня 1919 року увійшов у історію гарною велелюдною подією на Софійському майдані, але не призвів до реального створення єдиної держави? Яку ціну заплатила і нині платить Україна за свою Соборність?

Як від гасла "Схід і Захід разом!" перейти до копіткої щоденної праці для його втілення? Як російські фейки впливають на нашу єдність і що ми можемо цьому протиставити?


Відповідь на ці непрості запитання шукатимуть учасники дискусії:

- Оксана Забужко, письменниця;

- Віталій Портніков, телеведучий, політолог;

- Валентина Піскун, доктор історичних наук, фахівець з історії України початку ХХ століття;

- Антон Дробович, Голова Українського інституту національної пам'яті.


Модератор дискусії – історик, телеведучий. заступник головного редактора інтернет-видання "Історична правда" - Олександр Зінченко.


Передбачена пряма трансляція на Facebook.


Час: 21 січня, вівторок, 18.30


Місце: Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, Майдан Незалежності 18/2, м. Київ


Організатори: Український інститут національної пам'яті, Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.