Ізраїль віддав Росії Олександрівське подвір'я в обмін на заарештовану Нааму Іссахар

Іссахар визнали винною в контрабанді наркотиків і засудили до 7,5 року колонії загального режиму в РФ.

Про це повідомила ізраїльська газета "Маарів" з посиланням на наявний у неї документ Управління реєстрації прав на нерухомість і земельну власність, передає Deutsche Welle.

У Храмі Гробу Господнього, Єрусалим, Ізраїль
У Храмі Гробу Господнього, Єрусалим, Ізраїль

Згідно з документом, права власності були передані Росії ще 30 грудня 2019 року. Високопоставлене джерело в Єрусалимі підтвердило цю інформацію.

Напередодні ізраїльські ЗМІ повідомили, що Росія може помилувати ізраїльтянку Нааму Іссахар, засуджену в РФ до семи з половиною років позбавлення волі за обвинуваченням у контрабанді наркотиків, в обмін на право власності на Олександрівське подвір'я.


Довідково. Олександрівське подвір'я – єдиний російський об'єкт, що перебуває в межах єрусалимського Старого міста і розташований за декілька десятків метрів від місця розп'яття, поховання та воскресіння Ісуса Христа. Земля, на якій нині розташоване подвір'я, була придбана Росією в ХІХ столітті імператором Олександром Третім.


Останнім часом святиня контролювалася закордонною структурою, що називає себе історичним Імператорським православним палестинським товариством (ІППТ) і позиціонує себе як правонаступницю дореволюційної ІППТ.

У 2015 році прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв віддав розпорядження юридично оформити всі права Росії на Олександрівське подвір'я, а також церкву святого Олександра Невського в Єрусалимі.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.