У перекладі звернення Зеленського до Дня Соборності Румунію назвали окупантом. Посол уже все пояснив. Переклад виправили

У Румунії та Молдові політики протестують проти вживання терміну «окупація» щодо дій Румунії в Буковині у 1918 році

У поширеному 22 січня Зверненні Президента України з нагоди Дня Соборності є такі слова "Невдовзі УНР залишила Київ під натиском більшовиків, більшість території Галичини зайняли польські війська. Північну Буковину – румуни, а Закарпаття відійшло Чехословаччині".

В англомовній версії частину цієї фрази Офіс Президента переклав "Northern Bucovina was occupied by Romanians" (Північна Буковина була окупована Румунією).

У самій Румунії через це зчинилась хвиля критичних висловлювань на адресу України та її чинного президента.

Молдовський політик Дорін Кіртоаке розкритикував історичну політику України, порівнявши її із політикою історичного ревізіонізму Росії.

Посол України в Румунії Олександр Банков пояснив ситуацією помилкою перекладу.

Помилковий переклад на сайті президента уже виправлено.

Довідка: Під час розпаду Австро-угорської імперії, 3 листопада 1918 року у Чернівцях відбулось Буковинське віче, на якому українці Буковини ухвалили приєднатися до України. 11 листопада Буковину зайняли румунські війська. 28 листопада Генеральний конгрес Буковини, у якому більшість складали румуни, проголосив унію з Румунією.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.