Дрогобицьку синагогу відтепер можна відвідати віртуально

Хоральна синагога у Дрогобичі – найбільша на Галичині, – отримала 3D-візуалізацію, яку викладено у вільний доступ.

Як розповів керівник туристично-інформаційного центру Дрогобича Ігор Чава, у синагозі проводять екскурсії для туристів, однак вона не постійно відчинена. Тому цей віртуальний тур зацікавить тих, хто не може особисто потрапити всередину пам'ятки, повідомляє Укрінформ.

 

За словами представника компанії, яка розробила 3D-візуалізацію, Олега Роїка, тур дає 100% відтворення того, яким об'єкт є насправді. Фахівці оцифрували близько 900 квадратних метрів синагоги. Вартість робіт становила близько 8 тисяч гривень, але компанія зробила 3D для Дрогобича безкоштовно.

"Ми працюємо у всьому світі й нещодавно вийшли на український ринок. На Львівщині це перший об'єкт, який ми відсканували. Я сам з Дрогобича і знаю, що синагога є цінною пам'яткою архітектури. Тому це такий внесок у розвиток міста", — розповів Роїк.


Прогулятися синагогою онлайн можна за посиланням.


Довідково. Дрогобицька хоральна синагога — одна з найбільших у Європі. Її збудували у 1842-1865 роках у стилі віденської сецесії. Під час Другої світової війни використовувалась як склад та магазин.

У 90-ті роки занедбану синагогу повернули єврейській громаді. Реконструкція пам'ятки тривала близько 7 років переважно за кошти меценатів, тому точної вартості робіт ніхто не може підрахувати. У червні 2018 року її відкрили.

Зараз синагога перебуває на балансі дрогобицької громади юдейського віросповідання. Для туристів у синагозі також проводять екскурсії.


"Наша громада маленька, збирається зазвичай на великі свята. Тобто одночасно це синагога і туристичний об'єкт", — розповів представник єврейської громади Дрогобича Леонід Ґольберґ.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.