Археологи виявили вантажний корабель на дні річки в Польщі

У Польщі в річці Вісла археологи виявили залишки великого вантажного корабля, який затонув кілька сотень років тому.

Про це повідомляє "Апостроф" з посиланням на Nauka w Polsce.

 

Дослідження провели члени Товариства археологів майбутнього за підтримки Варшавського університету. Вони обстежили декілька кілометрів дна річки. Їм вдалося знайти декілька затонулих кораблів. Один з них відрізняється величезними розмірами, до того ж він добре зберігся.

"Ймовірно, це була Шкута – велике дерев'яне вантажне плоскодонне парусно-гребне судно. Такий тип суден широко використовувався з XIV до XVIII століття. Довжина затонулого корабля становила 37 метрів, а ширина – шість метрів", - сказав керівник проекту, підводний археолог Артур Брзошка.

Дослідження ускладнюють два фактори: каламутна вода і швидка течія в місці катастрофи. За словами археологів, видимість під водою не перевищує 10-20 см. Тому археологам поки не вдалося знайти предмети, які могли б бути пов'язані з цим судном, наприклад, товари, які на ньому перевозили.

"Втім, не думаю, що ми можемо на багато що розраховувати. На мій погляд, Шкута, швидше за все, перевозила зерно в Гданськ. Такий вантаж не мав жодного шансу на збереження", - зазначив Брзошка.

За його словами, судна типу "Шкута" для Польщі є вкрай рідкісною знахідкою. Один з таких кораблів був знайдений у 2018 році в місті Черськ. На сьогоднішній день він вважається найбільш збереженим. Однак знайдене судно здатне зайняти його місце.

Встановити точний вік знайденого корабля поки неможливо. Однак вчені говорять, що раніше на цій же ділянці річки були знайдені два кораблі XVI і XIX століть. Тип першого з цих суден визначити не вдалося. А друге було баржею, призначеною для плавання по каналах і річках.


До слова, під час дослідження підводні археологи також виявили залишки мосту, збудованого німцями в роки Другої світової війни.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.