Археологи виявили вантажний корабель на дні річки в Польщі

У Польщі в річці Вісла археологи виявили залишки великого вантажного корабля, який затонув кілька сотень років тому.

Про це повідомляє "Апостроф" з посиланням на Nauka w Polsce.

 

Дослідження провели члени Товариства археологів майбутнього за підтримки Варшавського університету. Вони обстежили декілька кілометрів дна річки. Їм вдалося знайти декілька затонулих кораблів. Один з них відрізняється величезними розмірами, до того ж він добре зберігся.

"Ймовірно, це була Шкута – велике дерев'яне вантажне плоскодонне парусно-гребне судно. Такий тип суден широко використовувався з XIV до XVIII століття. Довжина затонулого корабля становила 37 метрів, а ширина – шість метрів", - сказав керівник проекту, підводний археолог Артур Брзошка.

Дослідження ускладнюють два фактори: каламутна вода і швидка течія в місці катастрофи. За словами археологів, видимість під водою не перевищує 10-20 см. Тому археологам поки не вдалося знайти предмети, які могли б бути пов'язані з цим судном, наприклад, товари, які на ньому перевозили.

"Втім, не думаю, що ми можемо на багато що розраховувати. На мій погляд, Шкута, швидше за все, перевозила зерно в Гданськ. Такий вантаж не мав жодного шансу на збереження", - зазначив Брзошка.

За його словами, судна типу "Шкута" для Польщі є вкрай рідкісною знахідкою. Один з таких кораблів був знайдений у 2018 році в місті Черськ. На сьогоднішній день він вважається найбільш збереженим. Однак знайдене судно здатне зайняти його місце.

Встановити точний вік знайденого корабля поки неможливо. Однак вчені говорять, що раніше на цій же ділянці річки були знайдені два кораблі XVI і XIX століть. Тип першого з цих суден визначити не вдалося. А друге було баржею, призначеною для плавання по каналах і річках.


До слова, під час дослідження підводні археологи також виявили залишки мосту, збудованого німцями в роки Другої світової війни.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.