АНОНС: Лекція "Як дізнатися про долю репресованого родича"

У яких установах зберігаються такі документи, куди звертатися за дозволом, як отримати перепустку та пройти до архіву? Як правильно працювати зі справами, перевіряти інформацію та нічого не пропустити?

На ці та інші запитання відповість лектор, кандидат історичних наук Едуард Андрющенко, повідомляє НМІУ.

 

Майже п'ять років тому українці отримали доступ до раніше засекречених матеріалів радянських репресивних органів.

Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років" ґарантує, що кожен охочий має можливість читати, опрацьовувати й безкоштовно копіювати всі документи репресивних органів, створені до 1991 року.

Відтак в Україні багато людей бажає знайти інформацію про своїх рідних, що зазнали репресій.

Дослідник Е. Андрющенко також дасть практичні поради щодо додаткових джерел, які, окрім архівної справи, треба вивчити, щоб краще розібратися в людській історії або історичному епізоді.


Час: 1 лютого, субота, 14:00


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ


Контакт: (044) 278-48-64.


Вхід до музею на лекцію – 30 грн.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.